«Хочете працювати? Продавайте алкоголь!»

Як інформує Радіо «Свобода», в узбецькій столиці Ташкенті припинили роботу кільканадцять закладів громадського харчування, які, згідно з ісламською традицією, не пропонували клієнтам алкоголю. Влада каже, ці ресторації можуть знову відкритися — якщо в їхньому меню з’являться напої «з градусом»… У такий спосіб влада Узбекистану, 90% якого становлять мусульмани, намагається запобігти «релігійній радикалізації» цієї центральноазійської держави.

Закриті узбецькою вла­дою ресторани розташо­вані у різних районах Таш­кента, але мають спільну рису — «халяль», тобто відповідність ісламській традиції. У цих за­кладах не продавали алкоголь­них напоїв (адже мусульманам заборонено їх вживати), зате в ресторанах передбачені спеці­альні молитовні кімнати.

Ресторатор, який волів за­лишитися анонімним, розповів журналістам Радіо «Свобода» про деталі акції влади.

Санепідемслужба перевіри­ла кухню, податківці - касовий апарат і документацію. А пред­ставники ще однієї служби від­відали молитовну кімнату рес­торану, запитали співробітників про їхнє ставлення до релігії і навіть заглянули в їхні мобіль­ні телефони… Після завершен­ня перевірки ресторан закри­ли, причому конкретної причини так і не назвали. Така сама доля спіткала ще кільканадцять «ха­ляльних» закладів Ташкента.

Журналісти Радіо «Свобо­да» звернулися до узбецької влади по коментар, але жод­ної відповіді не отримали. А че­рез кілька днів власник однієї із «репресованих» ресторацій розповів, що через кілька днів після закриття закладу йому зателефонували співробітники «антитерористичних служб». І порадили одержати ліцензію на продаж алкогольних напо­їв і відкрити у приміщенні за­кладу бар. «Продавайте алко­голь, і тоді працюватимете без проблем! — сказали посадов­ці ресторатору. — Буде краще, якщо не чинитимете нам опо­ру. Ми як мусульмани вас ро­зуміємо. Але це потрібно, тому що іноземні туристи хочуть пити алкоголь».

У розмовах з іншими ресто­раторами, інформує Радіо «Сво­бода», співробітники «антитеро­ристичної служби» порадили прибрати таблички про те, що їхні заклади є «халяльними».

Ця акція узбецької влади, на­гадує Радіо «Свобода», збігла­ся у часі з повідомленнями про збільшення кількості затримань і допитів віруючих осіб, приму­сове гоління борід чоловікам і заборону жінкам носити у гро­мадських місцях нікаб (закритий мусульманський одяг). Також у країні заборонили відкривати нові мечеті.

Населення розташованого в Центральній Азії Узбекиста­ну становить близько 35 міль­йонів осіб, 90% яких сповідують іслам (сунізм). Після приходу до влади 2016 року президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв повернув узбекам частину ре­лігійної свободи, ліквідованої його попередником Ісламом Ка­римовим. Як наслідок, Узбекис­тан більше не входить до скла­деного Держдепартаментом США списку держав, що «спри­чиняють особливе занепокоєн­ня» щодо свободи віросповідання.

Проте останнім часом по­літика узбецької влади зміни­лася. «Або релігія, або служін­ня державі», — заявив у вересні прем'єр-міністр Абдулла Ари­пов. При цьому він пояснив уря­довцям, що ті не повинні від­крито демонструвати свою релігійність.

Побоювання офіційного Таш­кента щодо ймовірної «релігій­ної радикалізації» Узбекистану мають під собою ґрунт, зазна­чає Радіо «Свобода». Після того, як на початку 90-х років минуло­го століття Узбекистан здобув незалежність, у країні з’явилися рухи, що ставили під сумнів світ­ський державний устрій.

Однією з найвідоміших та­ких організацій був «Ісламський рух Узбекистану». Звинуваче­ний владою в організації серії вибухів у Ташкенті, «Ісламський рух Узбекистану» був визнаний у країні терористичною органі­зацією. Деякі його члени емі­грували до сусідніх Афганістану й Пакистану. Схоже, офіційний Ташкент побоюється, що ісла­місти зберігають певний вплив у суспільстві, тож діє на виперед­ження… Чи успішно? Час пока­же.