«Росія не надіслала усіх документів. Це дивує адвоката: чому немає жодних деталей справи?»
Українського режисера Євгена Лавренчука затримали в Італії на запит РФ. Звинувачують у... фінансових махінаціях
Новина про те, що в Італії заарештували 39-річного українського театрального режисера Євгена Лавренчука, облетіла ЗМІ. Ще на початку січня Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова висловила занепокоєння цим арештом. Стало відомо, що до затримання Лавренчука причетна Росія, яка звинуватила режисера у... фінансових махінаціях восьмирічної давності. Проте деталей цієї гучної справи Москва не повідомила.
Євген Лавренчук родом зі Львова, свою професійну кар’єру будував у РФ. Журналістка “ВЗ” поцікавилася у мами Євгена, Ірини Лавренчук, де зараз її син і що насправді стало причиною його затримання? Пані Ірина розповіла, що її син навчався у польській школі №10 ім. Марії Магдалени, що у Львові. У 16 років поїхав вступати у Російську академію театрального мистецтва (колишній ГІТІС). Ще у дитинстві ходив до театральної студії “Аеліта”. Підпрацьовував у місті Лева у театрі Бориса Озерова. Євген – творча, позитивна людина з почуттям гумору.
– Після завершення навчання в театральному інституті Євген заснував у Росії польський театр, а пізніше – школу режисури та акторської майстерності. У той час жодних відкритих протистоянь між Україною та Росією не було. Син часто приїжджав до Львова, зустрічався з друзями. Не має російського громадянства. Хоча, коли став відомим, отримав театральні нагороди, йому пропонували взяти громадянство РФ. Але він відмовився. 2014 року Євген виступав проти анексії Криму. Коли на Донбасі розпочалися бойові дії, повернувся до України. Це був демарш – на знак протесту проти політики РФ. І більше до Росії не їздив.
– Росія звинувачує вашого сина у фінансових махінаціях. Вам щось про це відомо?
– Читала у пресі... В Євгена був конфлікт у Томську, але не на фінансовому ґрунті. Там його намагалися звинуватити у пропаганді гомосексуалізму. У виставі “Анна Кареніна” було кілька сцен з оголеним торсом, але не більше. Євген вчився у знаменитого режисера Романа Віктюка, можливо, використав у виставі деякі елементи у його стилі. Син подав зустрічний позов, але його не задовольнили. У Томську завоював три театральні нагороди, можливо, комусь перейшов дорогу...
– Євген – керівник театру. Вони орендували підвальне приміщення для репетицій. А для виступів орендували великі театральні сцени (свого приміщення для театру не мали). Це те, що я знаю, – веде далі Ірина Лавренчук. – Ми спілкувалися з сином на той час раз на тиждень, зв’язок був недешевий. Скайп я не могла налаштувати. Коли син повернувся до Львова, ні від кого не переховувався. Жив звичайним життям! Брав участь у різних конкурсах. Їздив до Польщі, Німеччини, Ізраїлю. Усюди літав, з пересадками, нічого не боявся. Росія жодних претензій йому не виставляла.
2017 року в Україні відбувався фінал “Євробачення”. За тиждень до пісенного конкурсу Євгенові запропонували посаду помічника режисера (хтось із команди вибув, шукали людину). Він був режисером у фанзоні. Про нього дізналися, його робота була успішною... 2018-го виграв конкурс на посаду головного режисера Одеської опери. Три роки там працював. Cтворив в Одесі школу режисури та акторської майстерності. Ці обвинувачення – як грім серед ясного неба!
(Мама також розповідала, що в Одесі все було гладко, але коли Євген через три роки на посаді головного режисера Одеської опери хотів продовжити контракт, його побили на вулиці невідомі, розбили окуляри. – Авт.).
– А як розвивалися події у ті дні, коли його арештували?
– Євген був три тижні в Ізраїлі. Купив квиток через Неаполь до Львова на 15 грудня 2021 року (фото квитка є на сторінці у Фейсбуці Євгена Лавренчука. Це його крайній допис у соцмережах. – Авт.). А 17 грудня мав брати участь у вечорі пам’яті Романа Віктюка. Мав вести цей вечір. Тому й взяв квиток на найшвидший рейс. 15 грудня ми з родиною готуємося до його зустрічі у Львові. І приходить мені голосове повідомлення від сина: «Мене затримали, і зараз відбирають телефон». Пізніше Євген розповів, що перевіряли його паспорт, але відпустили. Через те затримання не встиг на літак до Львова. Євген купує інший квиток – вже на 17 грудня, ранок (швидше рейсу не було). Але пізніше від консула дізнаємося, що його знову затримали, вже італійські поліцейські. Деталі дізналися лише через три дні. Ми були шоковані!
Я писала листи в українське МЗС, італійське консульство. Мені порадили звернутися до консульства у Неаполі. Тоді зі мною вийшов на зв’язок консул, він теж почав пошуки. Наступного дня консул сказав, що Євгена знайшли в одному із пенітенціарних закладів (СІЗО). І повідомив, що синові на запит від РФ інкримінують фінансові порушення, шахрайство. Це був нестандартний запит, лише на одну країну – Італію. Якби запит був стандартний, то про це знали б і українські прикордонники.
– Ваш син і надалі у Неаполі у СІЗО? Чи є якісь нові деталі у цій справі?
– Так, він досі там. Я з ним ні разу не говорила. Хоча консул давав запит на переговори з мамою. Я маю зв’язок з італійським адвокатом, також до справи приєднався український адвокат від консульства. Деталей немає. РФ не надіслала усіх документів. І це теж дуже дивує адвоката: чому немає жодних деталей справи?
– Чи може це буде помста РФ, скажімо, за те, що український режисер поїхав із Росії, висловлював свою проукраїнську позицію?
– Це помста. Про яку росіяни тільки зараз чомусь згадали... Мені неприємно це чути, але говорять про те, що Євген може бути так званим обмінним фондом.
– А через адвоката Євген просив, аби ви йому щось передали?
– Він передав через адвоката, що у нього був позитивний тест на ковід. На той момент був у карантинному ізоляторі. Медична допомога йому не потрібна. Адвокат телефонував, казав, що він його бачив. Євген почувається нормально. Судячи з усього, був хворий безсимптомно. Скарг на здоров’я не було. Нічого не просив. Консул з адвокатом сказали, що Євген спокійний, не відчуває за собою жодної провини. Що він готовий боротися! Син виступив на першому судовому засіданні, просив, щоб його не передавали Росії (РФ вимагає екстрадиції Євгена Лавренчука з Італії. – Авт.). Коли наступне судове засідання, наразі не відомо. Адвокат теж чекає документів від РФ. Євгена тримають уже 30 днів (максимальний термін затримання в італійському СІЗО – 60 днів. – Авт.). Хоча уряд Італії не має жодних претензій до Євгена. Адвокат вимагатиме у суді, аби сина повернули в Україну.
Читайте також: «Зеленський випустив з пляшки політичного джина, який згодом може полювати і за ним...»