Без Трампа, зате з Леді Гагою

45-й президент США Дональд Трамп пост здав, 46-й, Джозеф Байден, — прийняв. Щоправда, Трамп на інавгурацію Байдена не прийшов. У такий спосіб удруге цього січня увійшов до історії. Спочатку Трамп став першим президентом США, за імпічмент якому Палата представників проголосувала двічі. А тепер став першим із 1869 року президентом, що не був присутнім на інавгурації свого наступника… Інавгурація Байдена вирізнялася безпрецедентними заходами безпеки. Традиційного натовпу на площі перед Капітолієм у Вашингтоні не було. «Зелену зону» довкола Конгресу загородили колючим дротом, а церемонію охороняли понад 20 тисяч озброєних бійців Національної гвардії.

На церемонію інавгурації обраних президентів США, яка завжди відбувається 20 січня, продають зазвичай 200 тисяч квитків. Люди їдуть до Ва­шингтона з усієї Америки… Але цього разу представники Бай­дена попросили його симпати­ків залишатися вдома. І причина не лише у пандемії коронавіру­су, яка ніяк не «відпустить» Спо­лучені Штати. Нагадаємо, 6 січня, коли Конгрес зібрався, аби за­твердити результати президент­ських виборів, сотні прихильників Трампа увірвалися до Капітолію… Згодом будівлю звільнили від ху­ліганів, і конгресмени затвердили перемогу Байдена. Під час заво­рушень загинули п’ять осіб.

ФБР мало інформацію про те, що екстремісти прагнуть зірвати інавгурацію Байдена, тож 20 січ­ня у Вашингтоні вжили безпреце­дентних заходів безпеки.

Кількість присутніх на церемо­нії скоротили до тисячі осіб (кон­гресмени, високопосадовці, ко­лишні президенти). На закритій для гостей Національній алеї у Вашингтоні, інформувало напе­редодні видання The Hill, встано­вили зоряно-смугасті прапорці — у пам’ять про близько 400 тисяч американців, померлих від ковіду. Обраний президент Джо Байден планував виголосити промову біля західного фасаду Капітолію, а біля східного мала відбутися символічна перевірка новим го­ловнокомандувачем готовності збройних сил.

Через пандемію іноземні дер­жави були представлені на інав­гурації 46-го президента США своїми послами. Відсутність глав держав і дипломатів компенсу­вали американські зірки, зокре­ма кіноактор Том Генкс, співачка й кіноакторка Дженіфер Лопес, спі­ваки Брюс Спрінгстін, Джон Бон Джові й Джастін Тімберлейк. А та­кож Леді Гага. Саме ця епатажна співачка, яка є володаркою аме­риканської музичної премії «Грем­мі», виконала на інавгурації Бай­дена державний гімн США, пісню «Зоряно-смугастий прапор». А Том Генкс був ведучим 90-хвилин­ного телешоу Celebrating America «Америка, яка святкує»), що поча­лося 20 січня о 20.30 за вашинг­тонським часом. Як інформував Президентський інавгураційний комітет, саме під час цього шоу по ТБ мали транслювати промо­ви президента Джозефа Байдена й віцепрезидентки Камали Гарріс.

Участь зірок музики й кіно у церемоніях інавгурації амери­канських президентів — давня традиція. На першій інавгурації демократа Барака Обами співа­ла Арета Франклін (R&B, «соул» і «госпел»), грали віолончеліст Йо-Йо Ма та скрипаль Іцхак Перлман. (Якщо до вибору цих виконавців був причетним Обама, то треба відзначити його відмінний музич­ний смак). Через чотири роки піс­ню «Зоряно-смугастий прапор» на другій інавгурації Обами виконала Бейонсе. Демократа Білла Клін­тона вітали на інавгурації Майкл Джексон, Барбра Стрейзанд і Ел­тон Джон, республіканця Рональ­да Рейгана — The Beach Boys. А 1961 року на балу перед інавгу­рацією демократа Джона Кенне­ді виступала легенда джазу Елла Фіцджеральд! Ведучим і організа­тором того балу був знаменитий співак і актор Френк Синатра.

Чим займеться Джо Байден у перші дні після інавгурації? Як по­відомив новий керівник апарату Бі­лого дому Рон Клейн, насамперед Байден має намір скасувати дея­кі найбільш суперечливі, на дум­ку нового президента, рішення Трампа. «Такі дії виконавчої влади принесуть полегшення мільйонам американців, — упевнений Клейн. — Президент Байден вживатиме цих заходів не тільки для того, щоб виправити найбільші помилки ад­міністрації Трампа, а й для просу­вання нашої країни вперед».

За інформацією Associated Press, у меморандумі, надісла­ному членам нового апарату Бі­лого дому, Байден включив до цих рішень, зокрема, скасуван­ня трампівської заборони на ім­міграцію до США для громадян деяких мусульманських країн. Та­кож очікують, що в перші дні сво­го президентства Байден подасть до Конгресу законопроєкт про ґрунтовну реформу міграційно­го законодавства. Реформа має на меті, пише tvp.info.pl, «якнай­швидше возз’єднати родини ім­мігрантів-мексиканців, розділені на кордоні США й Мексики вна­слідок рішень Трампа».

Загалом, легалізація іммігран­тів із Мексики дуже вигідна Демо­кратичній партії. Вони осідають головно у південних штатах, по­близу мексиканського кордону, змінюючи виборчі настрої цих те­риторій. Саме завдяки іммігран­там із Мексики, які традиційно го­лосують за лівих (бо ті обіцяють соціальні подачки), Байден на цих президентських виборах «узяв» Аризону, що раніше голосувала переважно за республіканців. На­віть Техас, який завжди був опло­том Республіканської партії, уже «захитався». На цих виборах у Те­хасі переміг Трамп, але його пе­ревага над демократом уже не була тотальною. За деякими про­гнозами, якщо притік іммігран­тів із Мексики буде стабільним, то вже на виборах-2024 багато­населений Техас, який делегує до Колегії аж 38 вибірників, «візьме» кандидат від демократів. І це фак­тично гарантує йому загальну пе­ремогу на виборах.

Байден, повідомив Клейн, та­кож має намір повернути США до Паризької кліматичної угоди й зро­бити маски обов’язковими у всіх федеральних приміщеннях. У пла­нах нового президента також за­пуск програми боротьби з еконо­мічними наслідками пандемії (на суму 1900 мільярдів доларів), від­новлення навчання у школах і роз­ширення програми тестування.

Як повідомила нова речни­ця Білого дому Джен Псакі, адмі­ністрація Байдена збереже об­меження на в’їзд до США з країн Шенгенської зони, Ірландії, Ве­ликої Британії та Бразилії (раніше Трамп заявив, що з 26 січня ці об­меження скасують).

А тим часом…

Джо Байден призначить міні­стра охорони здоров’я штату Пен­сильванія Рейчел Левін заступни­ком міністра охорони здоров’я США. Вона буде першим у США відкритим трансгендером (осо­бою, яка змінила стать), що стала високопоставленим державним чиновником на федеральному рівні. Це призначення ще має за­твердити Сенат. Як пише ізраїль­ське видання «Деталі», «із почат­ком епідемії коронавірусу Левін виявилася в авангарді боротьби із захворюванням і чудово зареко­мендувала себе як професіонал».