Велике американське «прання». Як би разом з брудною водою не виплеснули з ночов і дитину…

Нова адміністрація Сполучених Штатів Америки, як та нова мітла, мете по-новому. З розмахом! Часом аж іскри летять від «замітання», яке доволі самовпевнено, можна сказати, у волюнтаристському стилі влаштував Дональд Трамп.

Не встигли влягтися емоції від його наджорсткої міграційної політики, як настала черга переводити подих через масове згортання програм зовнішньої допомоги. Йдеться про заморожування на 90 днів федеральних грантів і кредитів, яких попереднє керівництво США, за інформацією видання The New York Times, надало різним країнам на суму близько 3 трильйонів доларів.

Серед отримувачів цих грантів чільне місце займає Україна. Багато життєво важливих для нас проєктів, яких не в силі своїм бюджетом підтримати держава, за сприяння Держдепартаменту фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). За словами нардепа Мар’яна Заблоцького, йдеться про 112 таких програм, на реалізацію яких з американської скарбниці виділено 7 млрд доларів. Тепер їх поставлено на паузу.

У Вашингтоні взялися за скрупульозний аудит всіх своїх благодійних програм у світі. Хочуть перевірити, наскільки вони відповідають зовнішній політиці США, виборчій програмі теперішнього господаря Білого Дому і його гаслу «Америка насамперед!». Хочуть знати, чи не було при виділенні цих допомог фінансових зловживань.

«Навіть уявити собі не можете, наскільки кошти, надані США, вплелися у наше життя!»

Побутує думка, що зарубіжні гранти часом виділяють на «фантомні» проєкти, які не варті виїденого яйця. Звучить жорстка критика на адресу громадських викривачів корупції, політичних та інших експертів, неформальних рухів, журналістів, які начебто привільно живуть на щедрі заокеанські пожертви, займаючись перекладанням паперів, переливанням з пустого у порожнє. Іншими словами, дармують за американські гроші. Як на мене, такі оцінки здебільшого популістські, поверхові.

Пошлюся на свідчення знаного (зокрема, за відважною роботою на Євромайдані) київського фотографа Владислава Соделя, чоловіка колишньої співробітниці «Високого Замку» Ольги Сніцарчук. Упродовж восьми років Влад фіксував усі напрацювання, які вдалося реалізувати в Україні завдяки USAID. «Ви навіть уявити собі не можете, наскільки всі ці гроші, які надали Україні Сполучені Штати, вплелися в наше життя!», — каже фотограф. І згадує, що завдяки допомозі США багато українських фермерів нині мають сучасні лінії фасування у супермаркети вирощеної картоплі, цибулі, моркви. Що завдяки грантам зі США вони отримали високоякісне насіння, коштовні добрива. Що багато селян Львівщини, які постачають на ринки ранню городину, отримали вкрай вигідні кредити від USAID. Ту ж програму «Сади Донбасу» до початку великої війни втілювали завдяки американській допомозі. У тому ж Кураховому, нині окупованому, до 2022-го були великі «безатмосферні» овочесховища і сучасні лінії переробки овочів, фруктів.

На правах очевидця Влад розповів, що завдяки благодійним доларам цього Агентства багато киян мають утеплені будинки, гарячу воду, яка надходить із сучасних ощадних котелень. Що чиста артезіанська холодна вода іде до них вже не по заржавілих залізних трубах радянського виробництва, а по довговічних пластикових артеріях. Що під час російських бомбардувань світло їм забезпечували генератори, придбані за кошти USAID. Що за них збудовано не одну школу, а багато комунальних підприємств придбали сучасну техніку. Що майже у всіх лікарнях українців нині обстежують на МРТ і КТ, закуплених цим фондом, і євроремонти там робили теж за його кошти. І вакцини від ковіду — це теж почасти була робота USAID.

Влад каже, що навіть під час війни гранти USAID давали роботу безробітним шахтарям, які із Соледару переїхали у Дніпро. Ці кошти допомагали релокувати зі сходу на захід багато стратегічних підприємств.

Знаменита ветеранська піцерія у Києві теж почала функціонувати завдяки підставленому плечу USAID.

А скільки мистецьких проєктів втілено завдяки американській допомозі! Вона ж допомогла втриматися на плаву багатьом редакціям газет, найперше — із прифронтової зони. Одне з найбільших завоювань України — свободу слова значною мірою вдалося забезпечити тому, що незалежних журналістів підтримували гранти USAID. Директор Інституту масової інформації Оксана Романюк заявила, що майже 90% українських медіа вижили завдяки закордонним грантам.

Не секрет, що фінансова допомога із Штатів неабияк сприяла місцевому самоврядуванню, наданню електронних послуг, так званій диджиталізації у сфері державного управління.

За повідомленням «Суспільного», після початку повномасштабного вторгнення USAID надала Україні 2,6 мільярда доларів на гуманітарну допомогу, 5 мільярдів доларів на розвиток та ще 30 мільярдів доларів у формі прямої бюджетної підтримки.
То невже на всьому цьому тепер буде поставлено хрест? Невже нинішнє американське керівництво не розуміє, що її «антигрантові» санкції торпедують демократичні почини, а відтак ставлять під загрозу саму демократію, носієм і захисником якої вважають себе Штати?

«Грантове» рішення Трампа наразі заблокували

Є за океаном ті, хто вкрай занепокоєний ось таким «рубанням з плеча» у виконанні Трампа. Федеральний суд у Вашингтоні за позовом групи активістів Democracy Forward тимчасово заблокував рішення нової команди заморозити закордонну допомогу. Кажуть, що цей крок порушує закон про адміністративні процедури. Є також аналогічний позов прокурорів із 22 штатів і округу Колумбія. Кілька дипломатів, які працюють у Бюро з питань Європи та Євразії Держдепартаменту, звернулися до свого шефа — держсекретаря Марко Рубіо з проханням не обмежувати роботу USAID в Україні.

З’ясувати ситуацію із припиненням фінансової допомоги проєктам USAID Україна намагається по прямих каналах. Відповідне доручення дав президент. Уряд обіцяє, що на період «розбору польотів» у Вашингтоні найбільш важливі програми спробує підтримати бюджетними коштами. Хоча зрозуміло, що йдеться про краплі в морі…

Коментар для «ВЗ»

"Допомога закордонних донорів дозволила багатьом медіа вижити…"

Сергій ТОМІЛЕНКО, голова Національної Спілки журналістів України

Нас турбує і розчаровує призупинення американського фінансування, у тому числі — для медійного сектору. Для багатьох наших колег важливо було отримувати за рахунок цих коштів навчальну, тренінгову, технічну, соціальну допомогу. В умовах, коли український медіаринок скривавлений війною, коли «просідають» традиційні джерела економічної стійкості і незалежності медіа — реклама, надходження від продажу газет, передплати — кошти міжнародних донорів є надзвичайно важливими. Бо дозволяють донести правдиву інформацію до сотень тисяч українців.
Завдяки західним грантам наша Спілка на початку 2022 року надавала екстрену фінансову допомогу журналістам, які рятувалися з окупованого Маріуполя. Фінансування отримували прифронтові газети у Харківській області — в Ізюмі, Золочеві. Журналісти у Великій Писарівці Сумської області для випуску газети отримали генератор, комп’ютери. 20 ноутбуків ми оперативно переслали журналістам, які евакуйовувалися із Херсонської, Миколаївської областей. Підтримували «польових» журналістів, які працювали у прифронтових медіа.
Ми хотіли би повернення цієї західної допомоги для вітчизняних медіа. І щоб український уряд озвучив, декларував месиджі про важливість незалежних медіа. На жаль, від українських політиків і чиновників ми не бачимо цих заяв — чуємо їх від наших закордонних союзників, багатьох міжнародних інституцій, які представляють демократичний світ.