Литві болить зневага України Кіркоровим. А українській владі – чомусь ні...

Ні, не через те, що цей шоумен сказав щось погане у бік Вільнюса. Своїми санкціями Литва покарала Кіркорова за неповагу дружньої їй України. 2015 року, у розпал російсько-української війни, співак поїхав з концертами в окупований Крим, не перетинаючи адміністративного кордону з ним на межі з Херсонською областю — що було би законно. А, минаючи українських прикордонників, в’їхав на український півострів з боку Ростова. Як роблять це і всі інші пропутінські «звьозди», які на кожному кроці волають: «Крим — наш»…

Клопотання про табу для Кір­корова на прохання глави МЗС Литви Габріелюса Ландсбергі­са (внук відомого литовського політика, опонента радянського режиму Вітаутаса Ландсбергіса) підтримало міністерство вну­трішніх справ цієї країни. «Вико­навців, які публічно виправдо­вують окупацію Криму, не треба терпіти у жодній демократичній державі, — заявила глава МВС Агне Білотайте. — Наша позиція щодо таких виконавців од­нозначна, тому сумнівів щодо внесення Кіркорова до спис­ку небажаних у Литві осіб не ви­никло». І 19 січня Кіркоров став «нев'їзним» у цю країну Євросо­юзу.

А що Україна? За логікою, і Київ мав би показати Філіпу на двері. Але у списку 157 ді­ячів культури Росії, «дії яких створюють загрозу національ­ній безпеці України», прізви­ща Кіркорова СБУ за станом на 22 грудня 2020 року чомусь не має. Тому, якби захотів приїха­ти «с песнямі-пляскамі» до Ки­єва, причин не впускати його в українських прикордонників не було б.

Свого часу у Верховній Раді пропонували позбавити Кірко­рова звання «народний артист України» (його російському спі­вакові 2008 року з благих намі­рів присвоїв президент Віктор Ющенко). Але рішення так і не ухвалили. Тож ці регалії досі носить людина, яка на Україну дивиться зверхнім імперським поглядом.