Хто хотів убити Вадима Єрмолаєва

За відкритими повідомленнями Reuters, AP, The Guardian та місцевих медіа, ввечері 29 червня в Монако стався вибух саморобного вибухового пристрою, який, імовірно, був залишений у сумці або рюкзаку біля житлового будинку. Поранення отримали троє людей: подружжя та 13-річний підліток. За повідомленнями медіа, двоє дорослих перебувають у критичному стані. Підозрюваний, зафіксований камерами відеоспостереження, залишив вибуховий пристрій біля будинку та втік у напрямку Франції. Правоохоронні органи Монако і Франції проводять спільну операцію з його розшуку.

За повідомленнями французьких, українських та міжнародних ЗМІ, серед поранених Вадим Єрмолаєв — бізнесмен українського походження, колишній великий девелопер із Дніпра, який відмовився від українського громадянства, отримав громадянство Кіпру та з 2023 року перебуває під українськими санкціями через підозри щодо ведення бізнесу в окупованому Криму. Сам Єрмолаєв ці звинувачення заперечував. Водночас влада Монако станом на сьогодні офіційно не підтвердила, що саме він був ціллю атаки. Тому коректно говорити лише про «ймовірну ціль» або використовувати формулювання «за повідомленнями ЗМІ».

Найважливіше в цій історії — не поспішати з висновками. Сам факт використання вибухівки ще не означає автоматично «роботу спецслужб». Але й зводити все до звичайного кримінального інциденту також було б помилкою.

На цей момент можна розглядати кілька робочих версій.

Перша — бізнесово-кримінальний конфлікт. Людина з великими активами, санкційним шлейфом, міжнародними юрисдикціями, пострадянським бізнесовим минулим і потенційними конфліктами навколо грошей завжди перебуває в зоні підвищеного ризику. У таких історіях мотивом можуть бути борги, боротьба за активи, старі домовленості, корпоративні війни або тіньові зобов’язання.

Друга — російський або пострадянський кримінально-спецслужбовий слід. Така версія можлива, але наразі нічим не підтверджена. Для Росії подібна операція могла б мати одразу кілька цілей: подати сигнал власникам капіталів пострадянського походження в Європі, усунути небажаного носія інформації, продемонструвати можливість дістати будь-кого навіть у Монако або створити інформаційну пастку для дискредитації українського середовища за кордоном. Проте без затриманого виконавця, інформації про його контакти, маршрут пересування, джерела фінансування, тип вибухового пристрою та спосіб його приведення в дію це залишається лише аналітичною гіпотезою.

Третя — інформаційна операція. Якщо найближчими днями російські або проросійські інформаційні ресурси почнуть активно просувати тези про «українські розбірки», «український тероризм у Європі» або «небезпечних українців за кордоном», це стане окремим індикатором. Адже фізична атака може переслідувати не лише силову, а й інформаційно-психологічну мету.

Версія про причетність українських державних структур виглядає нелогічною та політично невигідною. Україна вже застосувала щодо Єрмолаєва санкційний механізм у правовому полі. Будь-який теракт у Монако проти підсанкційної особи став би серйозним ударом по міжнародній репутації України та одразу був би використаний російською пропагандою. Саме тому будь-які подібні твердження без належних доказів слід розглядати як спекуляції або можливий елемент інформаційної операції.

Тепер ключовими є зовсім інші питання: хто є виконавцем; чи має він кримінальне або спецслужбове минуле; яким був його маршрут до Монако і шлях відходу; який тип вибухового пристрою застосовано; чи містив він уражальні елементи; чи використовувався дистанційний підрив або таймер; чи надходили раніше погрози родині; які фінансові або майнові конфлікти мав імовірний об'єкт атаки; і, зрештою, хто першим спробує політично використати цей злочин.

Попередній висновок виглядає достатньо очевидним. Це не просто вибух у найбагатшому князівстві Європи. Це удар по символічно захищеному простору, де традиційно концентруються великі гроші, вплив, міжнародні зв’язки та відчуття абсолютної безпеки.

І головне питання сьогодні навіть не в тому, хто хотів убити Вадима Єрмолаєва. Головне питання полягає в іншому: кому було потрібно продемонструвати, що навіть у Монако більше не існує абсолютно безпечних місць.

Джерело