Швеція ризикнула і... наразі не виграла

На відміну від більшості держав Європи, Швеція через коронавірус не «закрилася». Стокгольм обрав м’яку модель протистояння пандемії: замість карантину й усіляких обмежень — тільки рекомендації щодо дотримання соціальної дистанції і віддаленої роботи. (Щоправда, заборонено збиратися в одному місці понад 50 особам). Школи, дитячі садочки, ресторани, крамниці й кінотеатри не припиняли працювати. Такий ліберальний підхід, розраховують у Швеції, має допомогти жителям якнайшвидше набути колективного («стадного») імунітету від коронавірусу. Із цим імунітетом іще нічого не зрозуміло, зате смертність від COVID-19 у Швеції, порівняно з її сусідами (які карантин запровадили), зашкалює.

За станом на 26 ТРАВ­НЯ інфікованих коронавіру­сом у Швеції було 33 тисячі 843 особи, з них 4029 осіб помер­ли. Кількість померлих на мільйон населення — 399 осіб. Відповід­ні цифри на 26 травня для Данії — 11 тисяч 586, 563 і 97, для Фінлян­дії — 6 тисяч 599, 308 і 56, для Нор­вегії — 8 тисяч 364, 235 і 43. Тоб­то на кожен мільйон шведів від COVID-19 померли відповідно у 4, 7 і 9 разів більше осіб, ніж на кожен мільйон данців, фінів і норвежців.

Через значно більшу, порівня­но з країнами-сусідами, смерт­ність від COVID-19 деякі шведи вже закликають свій уряд зміни­ти підхід до пандемії коронаві­русу. Учасники акції протесту в центрі Стокгольма склали зі сві­чок величезний напис SOS, а по­руч встановили труну, яка сим­волізує смерть тисяч шведів. На своїх плакатах демонстранти на­писали таке: «У пам’ять про тих, кого Швеція не врятувала через свою стратегію», «Перестаньте карати тих, хто будував Швецію» і «Смерть моєї матері не є кроком до набуття колективного імуніте­ту». А одна з учасниць акції про­тесту залишила на площі капці батька, померлого від COVID-19, і його портрет із таким підписом: «Думав, що у будинку для людей похилого віку я у безпеці»…

Більш ніж половина усіх шведів віком понад 70 років, померлих від коронавірусу, мешкали у бу­динках опіки для старших осіб. В інтерв’ю Шведському радіо голо­вний епідеміолог країни Андерс Тегнел виправдовувався: «Повне закриття Швеції проблем догля­ду за старенькими не вирішить». Мовляв, у тих країнах, де каран­тин запровадили, коронавірус до будинків опіки все одно потра­пив… Як кажуть експерти, при­чина високого рівня смертності у цих шведських закладах — по­стійна ротація співробітників, їхні низькі зарплати, брак освіти й не­достатній рівень володіння швед­ською мовою.

Утім, старенькі шведи про­грають боротьбу з корона­вірусом не лише через це. Як повідомила щоденна газета Dagens Nyheter, багатьом меш­канцям будинків опіки, у яких ді­агностували COVID-19, припису­ють «паліативний коктейль» із… морфіном.

Як розповів газеті професор- геріатр Інгве Густафсон, хворих на коронавірус треба підтриму­вати, зокрема, ліками від закрепу, кисневою терапією і антибіоти­ками (для запобігання вторинній бактеріальній пневмонії).

«Натомість багатьом літнім людям із запаленням легень ре­гулярно дають морфін, який галь­мує дихання, — каже Густафсон. — Це активна евтаназія, якщо не гірше». За словами фахівця, шве­дів похилого віку, яких у відділен­нях інтенсивної терапії підклю­чають до ШВЛ (апаратів штучної вентиляції легень), дуже мало, хоча саме для літніх людей коро­навірус становить найбільшу не­безпеку. «Ми вирішили відмови­тися від людей похилого віку, які мали би шанс вижити», — зі сумом констатує Густафсон.

Слова професора підтвер­див Dagens Nyheter і лікар із уні­верситетської лікарні Karolinska у Стокгольмі, який побажав зали­шитися анонімним. «Бачу, що під виглядом паліативної допомоги все більше й більше застосову­ється евтаназія. Багатьох пацієн­тів із COVID-19 лікують так, як лю­дей з невиліковним раком, яким залишилося жити лічені дні. Коли таке лікування застосовують до пацієнтів із дефіцитом кисню, це прискорює їхню смерть. Родичі часто нічого не знають, адже від­відування заборонено… Вважаю, це незаконно. Деякі з цих пацієн­тів могли би вижити, якби їм про­вели кисневу терапію».

Dagens Nyheter наводить при­клад 81-річного Яна Андерссона, котрий заразився коронавірусом у будинку опіки в Маерста (біля Стокгольма) наприкінці березня. За словами його сина, Томаса Ан­дерссона, без згоди пацієнта та його родини лікар телефоном на­казав медсестрі застосувати «па­ліативний коктейль»… Коли на початку квітня про це дізнався То­мас Андерссон, то почав вимага­ти, аби батькові замість морфіну вводили поживні речовини й ліки. Як наслідок, Ян Андерссон швид­ко одужав.

А може, ліберальна модель протистояння коронавіру­су вбереже шведську еко­номіку? Ще кілька тижнів тому британське видання Financial Times повідомляло, що ВВП Швеції впав під час пандемії лише на 0,3%, тоді як у зоні євро це падіння становило на той мо­мент 3,8%. Утім, прогнози, які наводило FT, були невтішними: «Економісти шведського банку SEB вважають, що ВВП Швеції впаде цього року на 6,5%, тобто приблизно так, як у США й Німеч­чині». FT також цитувала головну економістку Handelsbanken Кріс­тіну Німан: «Надто рано говори­ти, що ми будемо кращі за ін­ших. Гадаю, врешті-решт Швеція закінчить так само, як інші». На думку експертки, попри відкриті магазини, кінотеатри й рестора­ни, Швеція також відчує наслід­ки глобальної кризи, бо економі­ки різних держав тісно пов’язані.

Судячи з останніх даних, скеп­тики мали рацію. Як повідомляє агенція Bloomberg, у квітні безро­біття у Швеції зросло до 7,9%. На думку експертки Bloomberg Йо­ганни Єнссон, якщо попит на то­вари й послуги не відновиться, рівень безробіття невдовзі ста­новитиме аж 17%. Швеції вже прогнозують найгірший еконо­мічний спад із часів Другої світо­вої війни… За словами міністерки фінансів країни Маґдалени Ан­дерссон, 2020 року ВВП Швеції скоротиться на 7%.