Що почім у Міссісазі?

«Високий замок» продовжує цикл статтей Канада, земля обітована, або Там добре, де нас нема?

Перший матеріал із циклу був опублікований на нашому сайті 5 жовтня 2014 року. Його можна переглянути тут.

Поч­немо з оплати праці: у провінції Онтаріо вона становить 11 дол. за годину без вирахування податків (вчитель може отримувати 25 дол., медсестра — від 20 дол. за год), в середньому, з підробітками, близько двох тис. дол. на місяць. Непогано. Але підрахуємо видатки.

Оренда 1-кімнатного (в нашому розумінні) житла — тут його розмір визначається кількістю спалень (тобто в такому помешканні є кухня, вітальня і одна спальня) в багатоквартирному будинку — в середньому 900 дол. (тут і далі — канадських. — Авт.). Може бути «+ -«, залежно від типу і розташування будинку. За квартиру з двома спальнями треба платити близько 1100 дол. або й більше. Щоб її купити, треба викласти щонайменше 300 тис. дол., за половину будинку на дві сім'ї з двома спальнями — 450 тисяч. Купивши таке житло, щорічно сплачуватимете й податок на землю — від трьох і далі тисяч доларів. Іпотечний кредит можна виплачувати упродовж 20 років.

За окремий будинок треба викласти від 600 тис. (залежно від якості і місцезнаходження) і щорічно теж платити за землю, але вже більшу суму. Якщо передбачено обслуговування будинку (окремого або т. зв. таунхаузів — ряд сполучених дво- чи триповерхових будинків), платитемете за це близько 600 дол.

Авто в Канаді — предмет першої необхідності, оскільки відстані величезні і навіть у містах не всюди передбачено тротуа­ри для пішоходів. За вживану машину у доброму стані треба викласти від однієї до п’яти тис. дол., за нову — щонайменше 15 тис. Страховка залежить від об'єму двигуна і стану машини, а також кваліфікації водія: для новоприбулих з невеликим стажем водіння вона може становити і 400 дол. на місяць.

Медичне обслуговування (за винятком стоматолога, окуліста і психолога) — безплатне. Дітей до 18 років ці фахівці раз на рік теж оглядають безплатно. Скерування до вузьких спеціалістів дає лише сімейний лікар. Однак дивує таке: скажімо, у дитини часто болить горло, мати приводить її до лікаря з відповідними скаргами, наприклад, у червні, а скерування до ЛОРа отримує… на лютий наступного року. Прискорювання цього процесу запиханням у лікареву кишеню якоїсь купюри тут не практикується. Невідкладні операції дорослим і дітям роблять безкоштовно, теж без жодних «чайових» лікарям чи молодшому медичному персоналу.

А ось приблизні ціни продуктів першої необхідності:

хліб — від 2 до 3−3,5 дол. за буханець; молоко звичайне — 1 дол., натуральне — 2 дол. за 1 літр; сметана — 3 дол. за 0,5 л; масло — 4−5 дол. за фунт (450 г); м’ясо свиняче, вирізка — 13−14 дол. за 1 кг; телятина — 18−20 дол.; курятина, грудка — 11 дол. за 1 кг, ціла курка — дешевша; яйця фабричні — 3 дол., фермерські — 6−6,5 дол. за 12 шт.; картопля в середньому — від 2,20 до 3−5 дол. за 1 кг; капуста — 1,7 дол. за головку; морква — 2 дол. за 1,5 кг, органічна — 1,8 дол. за 1 кг; буряк — 2,20 за 1 кг; помідори — 3,7 за 1 кг, на розпродажу можуть бути і по 2,20. Додайте до цього видатки на мийні засоби, оплату прання (в підвалах багатоквартирних будинків тут всюди стоять пральні машини спільного користування), плюс плату за телефон, Інтернет, що обходиться винаймачеві квартири приблизно у 100 дол. на місяць, і отримаєте приблизну картину витрат на найнеобхідніше.

Якщо в сім'ї працює лише одна людина, зводити кінці з кінцями непросто. Знайти пристойну роботу, зважаючи на величезну кількість новоприбулих, складно. Добре, якщо хтось може порекомендувати вас власникові підприємства чи вам вдасться знайти з ним спільну мову. Хоча законом це заборонено, але якщо старшим менеджером якогось закладу є, скажімо, китаєць, то й більшість працівників будуть цієї національності. Колосальний аеропорт «Пірсон», наприклад, обслуговують здебільшого індуси.

Але всі життєві складності перекриває один величезний плюс тутешнього суспільства: тут працює Закон, перед яким усі рівні, відсутні корупція (принаймні на рівні життєвих інтересів пересічного громадянина) і бюрократична тяганина з будь-якого приводу як одна з її передумов. Поліція тут справді, а не на словах, стоїть на сторожі Закону і справді захищає громадян. Наведу цікавий приклад: наша заробітчанка, яка добре володіє англійською, доглядала літнього чоловіка, що одужував після інсульту. Трапилось так, що він, намагаючись самостійно встати з візка, впав, а на те, щоб його підняти, у доглядальниці сили не вистачило. І вона зателефонувала… в поліцію, пояснила ситуацію. Її ввічливо вислухали, а вже через лічені хвилини у двері подзвонили два дужі хлопці в поліцейській уніформі. Вони посадили дідуся на місце, поцікавилися, чи не потрібна ще якась допомога, і чемно попрощалися. Уявіть подібну ситуацію у нас.

Або ще приклад. Молодий водій величезного «трака», новосел у Канаді, помилково звернув на дорогу, де був міст, під яким він не міг проїхати через габарити своєї машини. За ним тут же утворився «корок» з машин, що їхали слідом. Рух односторонній. Чоловік стоїть розгублено, приречено чекаючи неодмінної у нас «розправи» поліції — криків, лайки і т. ін. Однак був приємно розчарований: поліцейські не лише не облаяли його, а, розібравшись з «корком», провели до виїзду на потрібну трасу, на прощання побажавши щасливої дороги. «А таке, — каже хлопець, — не забувається».

Продовження читайте незабаром.