Ольга Царинник

Про якість перекладу російськомовних серіалів

Заходжу у трамвай. У вагоні гамірно, багато молоді. На вигляд – студенти молодших курсів. Разом зі мною зайшло кілька літніх людей, однак місця їм не запропонував ніхто. Але не про це мова...

Саме Торонто місто відносно молоде, двохсотлітнє. У сусідніх з вежею хмарочосах, не схожих один на одного, що вражають і пригнічують своїми габаритами, — офіси різноманітних компаній

Прозаїчно-статистичної інформації читач отримав достатньо, тож можна перейти до туристичних вражень. Почнемо із легендарної Ніагари, до якої із Міссісаги трохи більше як година їзди. Виявляється, тут не один, а два водоспади — один, менший, з американського боку, який бачать тільки канадці, і більший, підковоподібний, який видно з обох боків — канадського і американського (р. Ніагара є водним рубежем між цими двома північноамериканськими країнами)

Як же живеться на цій землі обітованій молодим іммігрантам, зокрема тим, хто приїхав, як кажуть, на порожнє місце, не маючи тут багатого вуйка…

Цього літа я побувала у Канаді. Летіла зі Львова до Варшави, там близько двох годин очікування, і ось я займаю своє економмісце у “дрім-лайнері” — “Боїнгу-787”, який через вісім з половиною годин приземлиться в найбільшому канадському аеропорту “Пірсон”.