«Коли почалася велика війна, я думала, як якомога потужніше підтримати Україну. Тоді і з’явилася ідея організувати Шаховий чемпіонат провінції Манітоба»

Орися Цибух-Петришин, яка живе у Канаді багато років, отримала нагороди прем'єр-міністра Канади за досягнення успіхів у розвитку освіти та відмінне навчання, а також нагороджена Почесною Платиновою медаллю Королеви Єлизавети II.

Саме завдяки пані Орисі відбувся Шаховий чемпіонат Манітоби для студентів 7−12 класів на підтримку України. Завдяки наполегливій праці і дипломатичній роботі, пані Орисі вдалося отримати ліцензію і усі необхідні дозволи на проведення такого великого заходу, як Чемпіонат зі шахів, на який вона могла запросити студентів з різних ліцеїв, серед яких були новоприбулі студенти в Канаді з таких держав як Японія, Вірменія, Індія, Ізраїль, Китай, Іран, Німеччина.

Орися Цибух-Петришин є членом Національного комітету освіти Голодомору в Канаді.

— Найважливіше для мене було отримати усі ліцензії на організацію такого великого івенту, щоб організувати і втілити в реальність цей великий проєкт -шаховий Чемпіонат на підтримку України, — розповіла журналістці «ВЗ» пані Орися. —  Надзвичайно вдячна адміністраторам — Мету Хендерсону, прем'єру Пет Ґреям, Конгресу українців Канади і президенту Шахової Асоціації Манітоби Блеру Рутеру. Вперше отримала спеціальні значки для усіх учасників Шахового чемпіонату на підтримку України від офісу мера міста і премʼєра Манітоби.

Завдяки зусиллям пані Орисі і співпраці з місцевими організаторами вдалося не лише провести шаховий чемпіонат на високому рівні, а й надати події благодійного характеру.

— Коли почалася велика війна, я думала, як нам якомога потужніше підтримати Україну, — каже пані Орися. — От тоді і з’явилася ідея організувати Шаховий чемпіонат провінції Манітоба у Канаді. Так, це було нелегко, бо довелося отримати безліч дозволів. І коли отримала підтримку на усіх законодавчих рівнях, моїй радості не було меж. Звісно, без величезної підтримки Українсько-канадського конгресу нам би не вдалося робити стільки добрих справ на підтримку України. Завдяки Шаховій асоціації Манітоби, президентом якої є Блер Рутер, ми ось уже чотири роки проводимо такі чемпіонати. От і цього разу на чемпіонат приїхали учасники з усіх канадських провінцій, і навіть з-за меж Канади. Загалом понад 60 учасників. Але цьогоріч чемпіонат був особливим ще й тим, що участь у ньому вперше взяла делегація з України. Понад десятеро дітей, які у час війни виїхали з різних куточків України, сіли за шахівниці на чемпіонаті у Манітобі.

Протягом кількох турів юні шахісти демонстрували стратегічне мислення, витримку та креативність у грі. Переможці отримали кубки, відзнаки та нагороди, однак головним результатом заходу стала не лише спортивна перемога. У межах турніру було організовано благодійний збір коштів, які спрямують на підтримку Збройних сил України. Учасники, їхні родини та організатори охоче долучилися до ініціативи, підкреслюючи важливість допомоги Україні в цей складний час.

— Пані Орисю, скільки грошей вдалося зібрати під час чемпіонату?

— Благодійні внески батьки учасників перераховують у фундацію «Україна-Канада», яку було створено понад 30 років тому. Там є різні напрями, на що ці кошти скеровують — на підтримку ЗСУ, допомога воїнам, які проходять реабілітацію після поранення, підтримка малозабезпечених родин… Тому не можу сказати, скільки конкретно благодійних внесків перерахували фундації, але, переконана, що це немалі суми.

— Приємно, що таку ініціативу підтримує президент Шахової асоціації Манітоби Блер Рутер…

— О, знаєте, як тепло відгукнувся про подію Блер Рутер? Він сказав, що йому дуже приємно бути частиною успішного івенту і відіграти важливу роль у підтримці України. «Для мене це честь працювати з тобою і з твоєю командою волонтерів. Ти — надзвичайний організатор і адвокат», — такі тепло слова Блер Рутер висловив на мою адресу.

Такий формат поєднання спорту, освіти та благодійності вкотре доводить: навіть інтелектуальні змагання можуть мати вагомий соціальний вплив. Чемпіонат у Манітобі став прикладом того, як спільні зусилля небайдужих людей здатні не лише розвивати молодь, а й підтримувати тих, хто цього найбільше потребує.