На подвір'ї птахи зі всього лісу, а у кімнаті - ще й кабан…

ВЗ
- 10.03.2026, 15:40
- 446

У будинку зоолога Вікторії Гусарової, колишньої одеситки, а нині жительки села Горішніх Шерівець на Чернівеччині, живе 150-кілограмова в'єтнамська свинка зі смішною кличкою Гудок. Вона знає всі правила життя у квартирі: «не свинячить» (тобто не смітить), «до вітру» проситься на двір або ходить у туалет на спеціально постелені пелюшки. Має своє ложе. Замість собаки Гудок охороняє двір від чужих людей. Крім господині, його найліпшими друзями є травмована сорока і сліпий грак

Вікторія із врятованою совою. Фото із соцмереж

Єдиний «недолік» — коли спить, то голосно хропе…

Чотири роки тому Вікторія, яка понад усе любить природу, перебралася на Буковину (де гори і ліс), купила за містом будинок, щоб втілити мрію свого життя — лікувати диких пташок. Загалом цією справою займається 10 років. За цей час оздоровила і випустила на волю сотні пернатих. На реабілітацію і годівлю витрачає багато власних коштів, отримує також пожертви від добродійників, які підтримують почин цієї волонтерки. Кошти ідуть і на дороге лікування. Тільки торік завдяки цій ентузіастці на крило стали і повернулися до самостійного життя чотири десятки крилатих красенів. Ще пів сотні їх живе, чекаючи своєї черги, у хаті і у восьми вольєрах.

В улюбленця цього дому – кабанчика Гудка, є своя «пасія» – сорока. Вона, поміж іншого, вискубує блохи зі щетини свого щетинястого друга...

Серед підопічних Вікторії сойки, яструби, сови, канюки, плиски, синички, горобчики, щурка золотиста, горлиця, дрозди, вивільга, боривітер, одуд, деркач, а також костогриз. Є і приблудні папуги. Хтось став жертвою зіткнення з транспортним засобом, хтось отруївся хімічними препаратами, якими аграрії обробляють поля, постраждав внаслідок сутичок з іншими птахами, а хтось переніс тяжку хворобу. Всі подружилися зі своєю патронесою. Люди знають про таку ентузіастку і привозять їй птахів з усіх куточків України. Інколи передають, як посилки, поїздом чи автобусом. Часто покалічених особин привозять місцеві таксисти.

На догляд за своїми улюбленцями Вікторія щодня витрачає п’ять годин, з них дві іде на приготування їжі птахам, три — на прибирання вольєрів.
Навесні колонія птахів різко збільшується. З ближнього лісу до цього обійстя прилітають одновидові родичі і влаштовують гучні концерти.

Автор: Григорій Швидків