«Щоб сучасники знали, як бойки колись по-святковому виглядали…»

Іван Фаріон
- 30.12.2025, 16:00
- 600

Коли кілька днів тому Треничі всідалися до святвечірнього столу, погляди присутніх були звернуті найперше на голову родини. У гарно припасованому вбранні з білого лляного полотна виглядав особливо урочисто. Стрій цей — довга сорочка з вишитими вставками, заправлена у сподні (так колись місцеві жителі називали штани). А сподні ті підперезані вишитою крайкою-поясом. Правдивий бойко! Приблизно так колись у свої «кавалєрські» роки виглядали батько пана Олекси — Василь і його дід — Яким Фединець

Так само, як «правдивий бойко» Олекса Тренич, колись виглядали його батько, дід, прадід... Фото з альбому Треничів Стрийський район

Святковий бойківський стрій знаний на Сколівщині краєзнавець Олекса Тренич відродив у пам’ять про дорогих предків.

Ідея народилася після того, як на родинному обійсті у селі Тухольці син знайшов старі штани, які батько носив перед Другою світовою. Самому ходити в них не було як — завузькі, тож раритет взяли до Сколе у домашній музей. Але щоб самому пережити оте празникове відчуття, з яким відзначали свята його попередники, вирішив відтворити їхнє вбрання і вдягнутися у нього.

Сорочку, штани, на прохання Олекси Тренича, змоделювала і пошила Мар’яна Лазорак, найкраща у Сколе кравчиня, яка недавно шила народні костюми для колективу місцевого Центру творчості. Пан Олекса вишивав комір і рукави сорочки, поновлював давній взір вставок зі старих татових-дідових сорочок, які використали у новому вбранні. Вийшло «ліґанське» (так колись казали на Бойківщині) вбрання! Тобто елегантне, вишукане.

— Уся моя родина дуже тішилася з того, що вдалося зробити, бо це відновлена пам’ять для всіх нас, — розповів кореспонденту «Високого Замку» пан Олекса. — Зі Львова зателефонував брат — теж хоче такого вбрання. Інші краяни написали у соцмережах, що, аби я виглядав ще краще, сплетуть мені вовняні шкарпетки для шкіряних ходаків, в яких колись ходили бойки. Після Нового року теж планую їх виготовити…

Ось такі ходаки, в яких колись ходили у Карпатах, хоче виготовити краєзнавець зі Сколе

Олекса Тренич задався метою значно розширити свій «етнографічний» гардероб, мати повний комплект власноруч виготовленого бойківського одягу. У цій колекції йому, крім ходаків зі свинячої шкіри, бракує кожуха, капелюха, камазолі-кептаря. Їх поки що немає, але обов’язково ці речі господар виготовить. Якщо зроблено почин, мусить бути і завершення доброї справи.

Пан Олекса розповідає про ще одне, що мотивує його до неї.

— У нас вдома є дві трембіти, разом зі сином Віталієм час від часу граємо на них. А щоб грати на цих народних музінструментах, неодмінно треба бути одягнутим у бойківське вбрання…