Історія про те, як війна змінює, але не знищує нас

«Куба&Аляска» став першим фільмом, який отримав нагороду у категорії «Найкращий документальний фільм» за двадцять років існування Римського кінофестивалю (Festa del Cinema di Roma). Українську стрічку обрали найкращою серед фільмів із секцій «Конкурс прогресивного кіно» та «Спеціальні покази». До 2025 року документальні стрічки не мали окремої відзнаки на цьому фестивалі.

Куба та Аляска — найкращі подруги-бойові медикині, які боронять Україну, рятуючи життя на передовій. Разом вони долають виклики війни з відвагою, гумором і дружбою. Водночас переживаючи спільну для всіх військових історію: чим довше вони залишаються на фронті, тим більше віддаляються від друзів, родини і свого минулого життя. Це історія про те, як війна змінює, але не знищує. Навіть у найтемніші моменти можна зберегти внутрішнє світло.

В основі фільму — реальні герої і реальні життєві історії.

Юлія «Куба» Сідорова — парамедикиня, волонтерка, військовослужбовиця ЗСУ та дизайнерка, родом із Харкова. На фронт як доброволиця доєдналася ще в 2014 році, служила в найгарячіших ділянках фронту. Куба була співзасновницею благодійного фонду VETERANKA, який народився у штабі швидкого реагування Руху у першу добу повномасштабного вторгнення як один з перших волонтерських штабів в Україні. У квітні 2022 року Юлія на базі Руху заснувала цех by VTRNK, який один з перших почав розробляти лекала та шити жіночу військову форму. У мирному житті Юлія займалась дизайном одягу, це стало її ліками у боротьбі з ПТСР. Перед повномасштабним вторгненням у лютому 2022 її перші вироби власного бренду були представлені на Ukraine Fashion Week. А з початком повномасштабного вторгнення все своє обладнання Куба віддала для заснування цеху. Спочатку розробляли лекала жіночої енергономічної форми, вивчали досвід американських та ізраїльських форм. Тестували тканину шляхом підпалювання, пропуску води. Орієнтувалися на стандарти Міноборони. Перші зразки форми пройшли тест-драйв передовою захисницями та постійно вдосконалювалися. Паралельно Юлія розвивала власний бренд CubitusDei.

«Аляска» — бойова медикиня, художниця та колишня журналістка. Після навчання в Одеському медуніверситеті працювала у ЗМІ, а після початку повномасштабного вторгнення долучилася спочатку як волонтерка штабу швидкого реагування Руху VETERANKA, а згодом ухвалила рішення стати бойовою медикинею. Служба навчила дівчину не відкладати мрії. Аляска зрозуміла, що хоче вступити до Харківської школи архітектури, коли ховалися від ворожого дрона на автобусній зупинці під час звільнення окупованої Харківщини. Коли повернулася на базу, в цей же день подала документи. Після поранення продовжує служити в Нацгвардії, працює з темами архітектури, створює ілюстрації та допомагає ветеранам із соціальною адаптацією.

Фільм є міжнародною ко-продукцією України, Бельгії та Франції.

У своїй заяві члени журі кінофестивалю написали: «Смерть і стійкість посеред війни. Ця робота переносить нас на передову нашої європейської війни — війни, яку невтомно ведуть звичайні люди, такі як ми, заради всіх нас — проти варварської росії, що продовжує нести смерть і руйнування по всьому нашому континенту. У центрі фільму — дві молоді українки, які щодня живуть лише за крок від смерті, навіть зараз, поки ми сидимо тут у безпеці. Своєю надзвичайною життєвою силою та мужністю вони нагадують нам ніколи не відмовлятися від творчості та надії на майбутнє, а проживати це крихке життя сповна».

Проєкт отримав підтримку від програми грантів на постпродакшн Української кіноакадемії у партнерстві з Netflix. В Україні дистриб’ютором фільму є Green Light Films. Оператор-постановник фільму Сергій Стеценко. Оператори — Єгор Трояновський, В’ячеслав Цвєтков, Євгенія Бондаренко, Франсуа Шамбе.

Режисер монтажу — Жоель Алексіс. Композитор — Фредерік ван де Моортел.