BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

«Коли я в капелюшку, мені весь час роблять компліменти»

Друзі й родичі вже не уявляють львів'янку Майю Почтиву без класичного капелюшка. А колись жінка не надто приділяла увагу цьому вишуканому аксесуару. Усе змінилося відтоді, як племінник Майї, Анатолій, переїхав до Великої Британії і знайшов роботу продавця-консультанта у лондонському магазині одягу

Анатолій має освіту з моделювання одягу, а ще дуже любить робити подарунки. Тому регулярно надсилає своїй тітці у Львів різні капелюшки, шалики та інші аксесуари.

У Великій Британії був справжній культ королеви, зокрема, Єлизавету ІІ вважали іконою стилю, невід'ємною частиною якого були капелюшки. У своїй колекції Єлизавета ІІ мала аж п’ять тисяч (!) капелюшків і практично жодного не одягала двічі. У Британії популярними є магазини та онлайн-платформи, де продають репліки (точні копії) одягу та аксесуарів
Єлизавети ІІ та інших монарших осіб.

Купити такий капелюшок — задоволення не з дешевих, на наші гроші коштує 4−5 тисяч гривень. У колекції Майї Почтивої є дорожчі й дешевші екземпляри, з різних матеріалів — соломки, фетру, тонкої тканини. Зокрема, є екземпляри авторства британського капелюшника Філіпа Сомервілля (Philip Somerville), який, крім капелюшків Єлизавети ІІ, створював також головні убори для принцеси Діани.

«З дитинства люблю театр, і зараз стараюся не пропускати жодної прем'єри у своїй улюбленій Опері, — розповідає пані Майя. — Тому капелюшки почала носити спершу як гарний одяг для театру. А потім стала і просто колекціонувати їх. Збираю цю колекцію вже понад двадцять років. Також Анатолій дарує і святкові сукні, шалики, рукавички, сумочки. Раніше я частіше ходила в театр і мала такий святковий одяг тільки для таких нагод. А потім подумала: а чому б не одягатися так і у будень?»

Колекція капелюшків і аксесуарів
Колекція капелюшків і аксесуарів

Відтоді львів'янка почала вдягати виключно сукні й спідниці з блузою, а штани виключила зі свого гардеробу. «Це такий напівсвятковий стиль, люди кажуть — «як до неділі», — розповідає пані Майя. — Я до неділі і до церкви завжди маю щось таке скромніше, але теж гарне. Завжди маю прикраси. І так само у будень, бо для мене моя робота — це свято. Уже 23 роки працюю секретаркою-референткою у приватній фірмі. На роботі вже звикли, що маю прийти в капелюшку і сукні, яка би пасувала до нього. На роботу їду маршруткою, сідаю майже на кінцевій, тому завжди сиджу, тож капелюшок у безпеці. Спілкуюся з пасажирами, з водіями. Мене вже знають усі водії нашого маршруту як «Пані в капелюшку».

Пані Майя розповідає, що, крім головних уборів, має три великі коробки різних прикрас — кліпси, кульчики, брошки, намиста. Є серед них і натуральні шліфовані перли — три нитки, як у королеви Єлизавети ІІ. Є рожеві, є білі, їх теж прислав племінник із Англії.

«Коли я в капелюшку, мені весь час роблять компліменти, — розповідає Майя. — Одного разу стою, чекаю на маршрутку, така змучена після роботи. А тут одна жінка до мене підбігає: „Пані, я знаю, що ви акторка. Я знаю, я вас знаю!“. Я їй кажу: „Та дякую!“ Але вже нічого не пояснювала, мені було приємно. Тим більше, що я з дитинства захоплювалася театром, грала у шкільних виставах. У „Попелюшці“ грала Мачуху англійською мовою. Як була мала, батьки мене часто возили у Дрогобицький драмтеатр на вистави. Досі їх пам’ятаю, мені було дуже цікаво».

А на свято Миколая пані Майя чекає нового подарунка від Анатолія: пообіцяв вислати нову колекцію капелюшків, які вже придбав.