«Відкладала гроші на куртку, але майже всі витратила на книжки»

У місті Лева триває 32 BookForum, у якому беруть участь 120 видавців. А загалом понад 140 учасників розмістили свою продукцію на трьох поверхах Палацу мистецтв, що на вулиці Коперника.

Якщо у день відкриття на Книжковому ярмарку відвідувачів було не так багато, як минулими роками, то вже у суботу народу зібралося стільки, що годі було пройти між рядами. Старші люди і молодь вибирали книжки і просили в авторів автографи.

Довжелезна черга вишикувалася до відомого письменника Василя Шкляра. Поряд можна було придбати його новий роман «Рік Шершня» і, вистоявши приблизно годину у черзі, отримати автограф автора.

Найбільше радіють з Книжкового ярмарку, мабуть, діти. Поки матуся шукала ще щось для себе почитати, чотирирічна Марічка з татом роздивлялися книжки, які придбали для дівчинки. Марічка ще не вміє читати, але дуже любить, коли тато чи мама читають їй казочку.

«А тепер будуть читати ще більше мені, — сором’язливо усміхнулася дитина, — бо ми так багато купили книжечок!».

На моє запитання, скільки родина витратила коштів, батько дівчинки відмахнувся фразою: «Ми ще не рахували. Думаю, кілька тисяч віддали. Підтримуємо українських письменників».

Стелаж, на якому розклав свій доробок творчий дует сценаристів документальних і художніх фільмів та письменників Сергія «Бандераса» Дзюби та Артемія Кірсанова, люди обступили з усіх боків. Хтось лише гортав роман «Заборонений. Історія життя і боротьби Василя Стуса», хтось просив розповісти про підготовку до написання твору… Одна пані просила авторів підписати роман «Позивний «Бандерас» і сфотографуватися з ними.

Дехто виходив з цілими пакетами книжок. Дівчина років 20-ти по телефону розповідала подрузі: «Не думала купувати жодної книжки. Прийшла лише подивитися. Бо відклала гроші на теплу куртку. І що? Уявляєш, мало що залишилося з тих грошей — усе пішло на книжки. Ну, нічого, походжу ще у старій».

На третьому поверсі також розклалися видавництва і автори, які самі продавали свої твори. І не тільки — центральне місце займали ведучі майстер-класів з настільних ігор. Зізнаюся, здивувалася, бо не лише молодь брала участь у них, а й старші люди.

У суботу кілька столів винайняли творці хенд мейду. Хтось пропонував плетені на спицях шапки-светри, хтось біжутерію власного виробництва. Мою увагу привернули білі комірці, які прикрасять не одну дорослу чи дитячу сукню.

Я того дня, хоча і не планувала, також придбала кілька книжкових новинок. Бо, як сказав тато чотирирічної Марічки, українських письменників треба підтримувати.