Цей унікальний юнак показує, що вчитися — це драйвово і цікаво"

Керівниця Національного реєстру рекордів Лана Вєтрова перелічила мені усі навчальні заклади, студентом яких є Артур Коваленко. Це — Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (спеціальність «Політологія»), денна форма навчання. Київський університет права Національної академії наук України (спеціальність «Право», заочно). Державний університет «Київський авіаційний інститут» («Правоохоронна діяльність», заочно). Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (спеціальність «Історія та археологія», заочно). Національний університет кораблебудування імені Адмірала Макарова (спеціальність «Національна безпека», заочно).

За словами Лани Вєтрової, «цей унікальний юнак не просто вчиться, він показує, що вчитися — це драйвово і цікаво. Його день — це точний механізм, де час не витрачається даремно, його мотивація — зацікавленість новими знаннями».

Артур Коваленко живе у селищі Людмилівці Вознесенського району, що на Миколаївщині. Навчатись любить з дитинства. Мабуть, цю любов всмоктав з молоком матері, адже вона — Почесний педагог України.

— У школі брав участь у районних і обласних олімпіадах, — розповів журналістці «ВЗ» Артур Коваленко. — Це були олімпіади з хімії, історії, математики, географії. Маю багато грамот і подяк. У 8-му класі переміг на Всеукраїнській олімпіаді з географії. Мені тоді було 13 років.
Мені було цікаво вивчати усі предмети. Однак у старших класах зрозумів, на чому розставити акценти. Вже у 9-му класі брав активну участь у громадській діяльності. Зацікавився політикою. А коли в 11-му класі посів друге місце на Всеукраїнському етапі захисту учнівських робіт Малої академії наук України у секції «Соціологія», визначився, що хочу піти у політику. І 2022-го вступив у Київський національний університет імені Тараса Шевченка на спеціальність «Політологія» та у Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана.

— Як склали НМТ?

— Школу закінчив із золотою медаллю. Національний мультипредметний тест складали з трьох предметів. З історії України набрав 200 балів, з двох інших предметів були також високі бали, але не 200.

— Тому і стали студентом одразу двох навчальних закладів?

— Трапилася знакова подія. 22 січня 2023 року до КНУ імені Тараса Шевченка, де я тоді навчався, приїхали президент Володимир Зеленський і експрем'єр-міністр Великої Британії, друг України Борис Джонсон. Було організовано зустріч зі студентами, на яку мені пощастило не лише потрапити, а й поставити запитання Зеленському і Джонсону — про стійкість нації, як наше покоління має перемогти у цій війні. За ці запитання мене похвалив Борис Джонсон, сказав, йому приємно, що у цьому університеті навчаються майбутні політичні лідери України. Після цієї зустрічі я зрозумів, що мені потрібно рухатися далі у цьому напрямі і серйозно розвиватися.

— Що відповів Зеленський на ваше запитання?

— Президент сказав приблизно так: «Ви частково відповіли на це питання у своєму ж зверненні. Маємо знайти сили і стати переможним поколінням майбутнього України».

— Щоб поглибити знання, ви вирішили вступити ще у кілька університетів?

— З університету Шевченка на початку 2024-го я перевівся до КНЕУ імені Вадима Гетьмана. Чому в цей економічний університет? Бо мені ця програма ближча, оскільки вивчаю політичне лідерство та політичні технології. У 2024-му вступив у Національний університет імені Василя Каразіна на факультет «Історія та археологія».

Не варто пояснювати те, що вивчати і знати історію своєї країни повинен кожен громадянин України. Окрім того, став студентом Державного університету «Київський авіаційний інститут», Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова і Київського університету права НАН України. Історія, право, політологія, національна безпека — основні спеціальності, які нині вивчаю.

— П'ять вищих навчальних закладів — це і чималі кошти за навчання…

— Коли вчився в університеті імені Тараса Шевченка, був на бюджеті. Тепер контрактна форма навчання. За моє навчання платять батьки. Це чимала сума. Скажу так: мене ніхто не змушує вчитися. Сам цього хочу. А батьки мені у цьому сприяють.
Я не лише навчаюся. Займаюся громадською діяльністю, допомагаю ЗСУ. Написав і видав книгу про історію рідного краю «Від роду до народу й
нації».

— Бачу, день ваш розписаний по хвилинах, аби встигнути зробити багато справ. Час на особисте життя залишається?

— Наразі не у стосунках. Бо й справді бракує часу на все, чим займаюся…