Штучний інтелект робить нас дурнішими

У відповідному дослідженні взяли участь 54 учасники. Їх роз­ділили на три групи: перші пи­сали есе повністю самостійно, другі - за допомогою мереже­вих пошукових систем (напри­клад, Google), а треті мали мож­ливість звертатися по допомогу до ChatGPT.

Учені з’ясували: учасники до­слідження, які використовували ШІ, продемонстрували найниж­чий рівень мозкової активнос­ті (особливо у тих ділянках моз­ку, що відповідають за пам’ять і критичне мислення). За допо­могою електроенцефалогра­фа науковці виявили, що саме ці учасники експерименту найгір­ше запам’ятали власні (начебто) тексти, а також були найменш задоволені результатами своєї роботи.

Учасники експерименту, які використовували «Ґуґл», показа­ли дещо кращі результати, ніж ті, що зверталися по допомогу до ШІ. Найбільшу ж мозкову актив­ність продемонстрували ті учас­ники експерименту, які працюва­ли повністю самостійно.

Як стверджують учені, наслід­ком використання інструмен­тів ШІ є так званий небезпечний «пізнавальний борг». Тобто люди, що постійно звертаються по до­помогу до «ботів» ШІ, поступово стають нездатними до інтелек­туальної діяльності, перестають самостійно аналізувати й навіть розуміти інформацію… Це при­зводить до поверхневого розу­міння реальності, а в довгостро­ковій перспективі - до зниження здатності мислити самостійно (якщо, звісно, вона взагалі була).

Дослідники попереджа­ють: бездумне використання ШІ може мати серйозні наслід­ки для системи освіти. Деграда­ція критичного мислення у моло­ді є дуже серйозною загрозою… ШІ не повинен заміняти само­стійне мислення й навчання, по­переджають вчені. «Трактуймо штучний інтелект лише як допо­міжний інструмент, а не як замі­ну людської думки», — закликали автори дослідження. На їхнє пе­реконання, саме самостійна ро­бота над текстом, самостійний аналіз проблеми, явища тощо розвивають пам’ять, здатність концентруватися й креативність.