«Штучний інтелект без природного інтелекту не буде працювати… Ви маєте поставити йому завдання»

Директор Львівського фізико-математичного ліцею Мар’ян Добосевич розповів «ВЗ» про специфіку вивчення математики, а також поділився думками, чому чимало дітей не мають елементарних знань з природничих предметів

Марʼян Добосевич
Марʼян Добосевич

Майже половина українських школярів не знають базової математики. Низькі результати позначаються на критичному мисленні, фінансовій грамотності та на інших сферах життя… Такі дослідження провели компанії EdEra та Tokarev Foundation. Фахівці проаналізували, зокрема, результати НМТ з математики 2022−2024 років… Їхні висновки виявилися невтішними: кожен другий підліток не володіє базовою математикою.

Критична точка, зазначили експерти, — 6 клас. Саме тоді учні втрачають мотивацію та не засвоюють ключові теми на кшталт дробів, відсотків і від'ємних чисел, що згодом блокує успішне навчання з алгебри та геометрії.

А в 11-му класі чимало батьків наймають репетиторів з математики, щоб підготувати дитину до НМТ. Вартість таких занять зашкалює — 500−700 грн за одне заняття.

Окрім того, у старшій школі катастрофічно бракує вчителів фізики…

Я поспілкувалася з директором Львівського фізико-математичного ліцею Мар’яном Добосевичем. Через з реформу Нової української школи цей ліцей стане науковим. Загалом, у Львові діятиме чотири наукових ліцеї (таким є рішення ЛМР).

Я запитала у керівника, чому українські учні й надалі мають такі низькі бали з математики? У чому успіх фізматліцею?

— Основна суть реформи старшої школи — дати дітям більше практичних навиків, які їм будуть потрібні для навчання у вищій школі. Крім того, у 10−12 класах діти зможуть визначитися з майбутньою професією, — каже директор Львівського фізико-математичного ліцею Мар’ян Добосевич. — У такому вигляді, як зараз, старша школа не може існувати. Якою вона буде у майбутньому, ми ще не знаємо. Будемо докладати зусиль, аби вона стала кращою.

Фізика і математика у школі з’являється у 7-му класі. Плануємо набирати дітей у наш ліцей з 8-го класу, коли діти ознайомляться з предметами. Ті діти, які мають хист до математики і фізики, матимуть можливість у ліцеї займатися також дослідницькою роботою. Плануємо активно розвивати цей напрямок.

Наша спеціалізація — математично-природнича. Учні вивчатимуть поглиблено математику, фізику, хімію та біологію (До слова, Львівський фізико-математичний ліцей має гуртожиток, сюди приїжджають на навчання діти з різних регіонів України. — Авт.).

— Так виглядає, що серед учнів більш популярний гуманітарний напрямок. Ви відчуваєте брак дітей, які хочуть вивчати природничі науки?

— Вступників у нас є достатньо. Учні частіше обирають фізику та математику, рідше — хімію та біологію. Але нам би хотілося, щоб рівень вступників був би вищий. Хоча розуміємо, що освітні втрати існують через об'єктивні причини: ковід, війна… У багатьох школах вчителі, на жаль, лише починають освоювати мультиборди… Нині ми знизили для вступників рейтинговий бал: раніше вінбув на рівні 45−50%, тепер — 28%.

На що я би хотів звернути особливу увагу. Діти мають вчитися здобувати знання. Наприклад, знайти на YouTube розбори задач і їх переглядати. Завдання вчителя — захопити дітей предметом, здивувати їх… Показати дітям, що розв’язати задачу можна різними способами.

Існують спеціально розроблені математичні ігри, за допомогою яких можна будувати різні стратегії. Вчитель має показати дітям, що завдяки цим стратегіям, які побудовані за допомогою математики та логіки, можна перемагати. І це не якийсь випадок, чи досвід, це продумані математичні кроки. Такі завдання захоплюють учнів… Тому вчитель завжди має мати у своєму арсеналі те, чого немає у підручнику.

— Чи якісними є підручники для вивчення фізики та математики?

— Є важливий момент: у підручниках буває замало простих задач, або замало складних задач. Учні вирішують прості завдання, але учитель бачить, що вони ще не засвоїли завдання. Тоді учитель має шукати додаткові матеріали. Якщо діти вирішують складні завдання, і вони ними зацікавилися, захопилися, знову вчитель має ці завдання десь знайти.

— Прості задачі, мабуть, ще й стимулюють до навчання…

— Звичайно! Це стимул рухатися далі. Найбільше задоволення, коли рішення зійшлося з відповіддю (усміхається. — Авт.). Нині діти користуються штучним інтелектом, можуть перевірити відповідь, тому вчитель має навчити їх того, що не можуть робити технічні засоби.

—  Штучний інтелект не помиляється? І чи не списують діти завдання з його допомогою?

— Якщо ви закинете завдання в штучний інтелект, він його виконає. Розв’яже, наприклад, рівняння. Переважно в шкільних завданнях ШІ не помиляється. Щоправда, інколи помиляється у безкоштовній версії (усміхається. — Авт.). Можливо, це зроблено для того, щоб користувачі купували платні ресурси. Але штучний інтелект без природного інтелекту не буде працювати… Ви все одно маєте поставити йому завдання — що він має знайти, чи що він має зробити. Якщо ви напишете: «Розв'яжи мені, будь ласка, приклад», для цього є підручники із розв’язування задач. Учень має попросити у ШІ, наприклад, щось узагальнити, або пошукати аналогічні задачі. Тобто співпрацювати зі штучним інтелектом. Але для цього потрібно мати певні напрацювання у розв’язку. Якщо «здирати» інформацію бездумно, це звичайно шкодить.

— Згідно із дослідженнями, майже половина учнів не знають базової математики. Хоча увага до цього предмету є значно більшою, ніж раніше. Як ви думаєте, чому така сумна тенденція все ще залишається?

— Є певне пояснення… Зараз є багато візуальної інформації, яку діти отримують у соцмережах за допомогою телефону. «Картинки» змінюються, як у калейдоскопі, і дитина не пам’ятає, що було перед тим, чи іншим кадром. Уява та абстрактне мислення у неї не працюють. Дитина сприймає лише візуальні образи. Доступ до інформації не вимагає розумового напруження. І коли дитина приходить у старшу школу, не може виконати елементарних завдань з математики.

— Тобто її мозок розслаблений…

— Так, а ось як його сконцентрувати? Як його, так би мовити, навчити думати у тому напрямку, щоб він сприймав математичну інформацію, сказати зараз складно. Час змінився… Людина уже не може виконувати завдання, як на конвеєрі. Вона має думати, вдосконалюватися, креативити. Можливо, варто віддати викладання математики у початковій школі професійним математикам. Так як ми це зробили з іноземною мовою — віддали предмет спеціалістам.

— Як ви думаєте, у чому успіх вашого закладу? У рейтингах навчальних закладів ви завжди займаєте високі позиції.

— Серед наших вчителів є ті, які раніше викладали у вищій школі. Вони знають на що треба звертати увагу під час навчання у ліцеї, аби у подальшому діти не мали проблем із навчанням. Наші вчителі постійно цікавляться заходами, які проводять для учнів, організовують їх для усіх бажаючих. Зростають професійно. Коли був конкурс на посаду вчителів, у нас було 16 людей на два місця.

У нашому ліцеї, в певному сенсі, є «гонка озброєння» між вчителями. Якщо в одному класі вчитель щось розповів, а в іншому — ні, то до нього приходять діти і кажуть: «Чому інші діти це вже знають, а ми ні?» (усміхається. — Авт.). Якщо вчитель хотів вивчити тему, не заглиблюючись у неї, він все одно мусить до неї повернутися.

Окрім того, у кожного вчителя є бажання, щоб його учні його перевершили. Ми дуже раді, якщо учень може запропонувати нестандартний розв’язок задачі. Деякі вчителі навіть колекціонують розв’язки тієї чи іншої задачі, а їх, повірте, може бути досить багато.

— Які поради ви можете дати батькам: як обирати репетитора з математики?

—  Важливо, аби батьки вірили у те, що дитина зможе вивчити математику. І не закладали їй у голову думку, що вона не впорається… (Поділ на гуманітаріїв та математиків, за словами фахівців, радянський міф, оскільки обидва напрямки потребують логіки та креативності. Математика розвиває критичне мислення і базову математику можуть вивчити усі. — Авт.). Починати вчити предмет треба з початкової школи. І батьки мають весь час мотивувати дитину.

Тема репетиторства є надзвичайно широкою. Дитина не повинна боятися вчителя. Є багато факторів на які треба звертати увагу. Репетитора потрібно обирати так, щоб він вчив математику, а не просто готував до певного типу випробування.