Драма у гніздах — лелеки викидають своїх пташенят. Що це: жорстокість чи вимушений природний відбір?
У минулому випуску «Живого куточка» ми розповідали про весняні будні лелек у селі на Полтавщині, за життям яких цілодобово спостерігає відеокамера. Попри холодний сніжний квітень, бузьки Одарка і Грицик врятували від студені п‘ятеро яєць, з яких вилупилося п‘ятеро пташенят. Але, як і передбачалося, поставити всіх їх на крило батькам виявилося не під силу…
Одне з лелеченят (користувачі соцмереж дали йому кличку Катруся) «тато» скинув з гнізда, на землі його підібрали люди, завезли у зоопритулок. Але питання залишаються: звідки взялася така «безсердечність» у пернатих, чим вона спричинена? Про це фахово розповідає професор Львівського національного університету ім. І. Франка, він же — президент Західноукраїнського орнітологічного товариства Андрій Бокотей, якого вважають ледь не головним лелекознавцем краю.
— Так буває… — каже науковець. — Часто чи не часто — не знаю, бо все залежить від погодних особливостей року, від того, скільки корму є довкола, чи можуть дорослі птахи приносити його пташенятам. Коли батьки бачать, що їжі замало, а пташенят у гнізді багато — то змушені частину свого потомства позбутися. Роблять це для того, щоб його у гнізді залишилося менше і вони могли вигодувати сильних і здорових нащадків, які здатні будуть перенести міграцію, довгу дорогу у теплі краї. Бо якщо корму бракує, а у гнізді буде «перенаселення», то вигодують п‘ятьох кволих, фізично слабких птахів. Усі вони загинуть у перший же рік свого життя. Адже їм бракуватиме сил та енергії летіти у чужину.
Якщо лелеки-батьки викинуть з гнізда одного-двох чи навіть трьох лелеченят, то вигодують сильними інших двох лелеченят, які подолають великий шлях на південь, перезимують там і повернуться додому, будуть тут розмножуватися.
Ось у чому полягає причина викидання пташенят з гнізда…
— Як діяти людям, які підібрали викинутих з гнізда, безпомічних лелеченят?
— За законами природи, якщо дорослі птахи викинули своє пташеня, воно повинно загинути. Але людей ніколи не переконаєш у тому, що цих малюків не треба рятувати. Вони, як правило, не залишають їх напризволяще. Тому нехай рятують… У нас є багато реабілітаційних центрів для птахів. У Львові функціонує «Домівка Врятованих Тварин», біля Львова — «Вільні крила». У Галицькому національному парку, що на Прикарпатті, теж працює реабілітаційний центр. В Інтернеті можна знайти багато порад щодо того, куди віднести немічного пораненого птаха.
— А у домашніх умовах врятувати пташину малечу можна, якщо годувати її всякими павучками, черв‘яками, рибкою?..
— Можна. Консультуйтеся з ветеринарами. Але знайте: це завдає дуже багато мороки.