У холодну погоду воїна зігріває… сова

Це відео, яке на власну сторінку у соцмережах закинув воїн ЗСУ із Дніпра, не можна дивитися без трепету. На руці у нашого оборонця сидить сова, довірливо зиркає на нього. А він нахвалює свою крилату улюбленицю, «бойову подругу Варю», і на камеру розповідає про її «чесноти»…

"Чим Варя відрізня­ється від «Мавіка» (дрона)? — перепитує воїн і сам відповідає. — А тим, що у холодну погоду до її пір'я можна зігріти руки і ніс…" При цьому засовує свою правицю під крило сови, потім поблизу її шиї встромляє почервонілого від морозу носа — і Варя задово­лено чи то нявчить, чи то скрего­че. Рада, що прислужилася сво­єму господареві.

У підрозділі українських роз­відників Варя перебуває із жов­тня 2022 року. Її опікун каже, що ввечері, коли сова вирушає на звичне своє полювання за гри­зунами, на груди їй встановлю­ють мініатюрну відеокамеру із функцією нічної зйомки. Через 40−60 хвилин свого безшумно­го «сафарі» Варя прилітає до­дому, тобто у розташування українських воїнів. Вони пере­глядають знятий відеоматеріал, на якому зафіксовано дислока­цію ворога, його бойові точки. А потім завдають прицільного вогню по них.

Варя безперешкодно, без впливу ворожих РЕБів, веде розвідку у стані окупантів у тем­ряві. А у світлу пору це робить яструб Біодрон, якого теж при­ручив згаданий вище воїн. За­вжди обережний, цей хижий птах так довірився хлопцеві, що сідає на його руку, слухає його команди, задоволено реагує, коли йому кажуть щось приєм­не, гладять, пригощають. А по­тім «відпрацьовує» за виявлену увагу.

Про своїх підопічних цей мо­лодий герой із добрим серцем жартома каже як про «прилади нічного і денного бачення». Ди­вовижно, але хлопець володіє якоюсь притягальною силою до дикої природи. Це підтверджує інший його відеосюжет: росія­ни обстрілюють позиції україн­ських воїнів, зовсім неподалік вибухає міна, наші бійці прикри­вають голови, захищаючись від можливого ураження метале­вими уламками. Наш «орніто­лог» дивиться вгору — а прямо над ним на гілці дерева виспі­вує якась хоробра пташка. Ка­нонади не боїться, ніби нічого страшного секунду тому не ста­лося. Назвав її «безстрашною».

І ще один факт із повсякден­ного життя нашого воїна: у пере­рві між боями він встигає прові­дати чиїхось безгоспних курей у напіврозваленому сараї. Дає їм корм, воду, а вони несуть яйця для нього і побратимів.

Відеопригоди фронтовика-дніпрянина про його дружбу із совою, яструбом, курми за кіль­ка днів набрали кількадесят ти­сяч переглядів, отримали бага­то теплих відгуків. Ось деякі з них.

Тамара Вишнева: «Якщо вій­ську навіть птахи допомагають, то воно — непереможне!».

Галина Северин: «Цей хло­пець — добра людина. Знаю, що до війни він приручав ще й не таких птахів. Дай Боже йому і всім нашим хлопцям янголів-охоронців і якнайскоріше по­вернутися до своїх сімей!».

Ольга Стеценко: «Бог із Укра­їною! Сама природа допома­гає хлопцям триматися у важких умовах війни!».

Марія Пристай: «Хай бере­жуть вас всі сили неба і землі, наші найдорожчі!».