«Малювати не вмію, тому захотілося спробувати щось інше, не таке, як усі роблять»

Олеся Сахро — відома українська майстриня з Коломиї, яка володіє унікальною запатентованою технікою вишивки: «малювання нитками» гладдю на прозорій органзі. Аналогів її вишивці немає у світі! Її роботи відрізняються об'ємністю, грою світла та відсутністю вивороту, а картини зберігаються у приватних колекціях світових зірок і європейських аристократів.

«Матерія часу» — це не просто експозиція текстильних творів, а художнє дослідження природи пам’яті, часу й матеріальності. У своїй практиці Олеся Сахро переосмислює вишивку, звільняючи її від суто декоративної функції. Її роботи існують на межі живопису й текстилю, традиції та актуального мистецького висловлювання.

Особливе враження справляють монументальні вишиті полотна, які з першого погляду сприймаються як живописні композиції, створені пензлем і фарбою. Лише наблизившись, глядач відкриває складну структуру тисяч ручних стібків, що формують багатошарову фактуру, світлотінь і колористичну глибину. Ця оптична трансформація стає важливою частиною художнього задуму: матерія ніби приховує власну природу, змушуючи по-новому осмислити межі між ремеслом і високим мистецтвом.

Колись моя мама казала, що роботу вишивальниці треба оцінювати «на звороті». Бо справжня мисткиня своє вишиття і на спідній частині зробить ідеальним — без вузлика і стирчання ниток. Яким же було моє здивування, коли пані Олеся показала «зворот» своїх картин. Вони, наче у дзеркалі, відображують ту саму картинку, бо тут застосовано техніку двосторонньої вишивки. Тобто і лице, і зворот мають однаковий малюнок!

Не менш важливим напрямом творчості Олесі Сахро є авторський модний дизайн. Представлені на виставці жіночі сумочки — це не аксесуари у звичному розумінні, а колекційні артоб'єкти, у яких текстиль, вишивка та пластика форми поєднуються в цілісний художній образ. Кожна робота демонструє виняткову увагу до матеріалу, деталей і ручної праці, підтверджуючи, що для мисткині дизайн є ще однією формою мистецького висловлювання.

— Більшість людей сприймають вишивку — як вишиті сорочки, рушники, — каже пані Олеся. — Пригадую, їхала у таксі, водій мене запитав, чим я займаюся. Кажу — вишивкою. «То ви вишиваєте сорочки?». Кажу: ні. «А що тоді?». Не хотіла розповідати, що вишиваю усіма техніками, які існують в природі.

За словами майстрині, спочатку вона вишивала лише картини, а згодом почала створювати неймовірної краси жіночі сумки. Перші виставки її робіт були у Парижі, де Олеся Сахро отримала найвищі і найзахопливіші відгуки.

Особливої уваги на виставці заслуговують роботи — цикл вишитих портретів, над якими пані Олеся працює і досі, «Діти, народжені на війні». Цими роботами майстриня намагається донести європейцям той біль, який у час війни переживають діти в Україні. Кожним стібком, що застигає у сльозинці чи погляді, мисткиняпоказує той жах, який сьогодні разом з дітками переживають їхні мами. Бо діти не лише народилися у час війни — вони зароджені у дуже страшний і небезпечний час.

— Пані Олесю, коли вперше взяли до рук голку?

— Та тоді, відколи себе пам’ятаю. Моя бабуся у селі була кравчинею. Щось підшити, зашити — усі йшли до бабусі з проханням допомогти. З дитинства я знала, що є вишивка хрестиком, гладдю, усього цього я навчилася. А ще в’язати, гачкувати, плести лозу. Бабуся завжди казала, що я маю вміти робити все, але при цьому нічого не робити. Бабуся мене навчила усьому, що сама вміла. Я завжди любила картини, які намальовані олійними фарбами. Сама малювати не вмію, тому захотілося спробувати щось інше, не таке, як усі роблять. Почала пробувати вишивати у дві нитки, далі в одну. Так і прийшла до того, що хотіла. До речі, використовую тільки французькі нитки ДМС. Мені їх ще в дитинстві висилала бабуся з Канади. У залежності від нахилу нитки, вона дає зовсім різні відтінки. І це має чудовий вигляд.

— Якою була найперша робота, яку не соромно було показати людям?

— Я — перфекціоністка. Усе, що не роблю, роблю ідеально. Або ж не роблю взагалі. Якщо поставлю перед собою ціль, маю її досягти.

— Чи працюєте на замовлення?

— Коли хтось показує картинку і каже вишити її - не вийде. Не вмію робити на замовлення. Насамперед треба, щоб картина мені до душі прийшлася. Я маю побачити її у нитках.

— Яка цінова політика ваших робіт?

— Не буду розповідати, скільки часу і зусиль йде на створення однієї роботи. Кожну вишиту картину оцінюю індивідуально. Жіночі сумочки також мають свою ціну і вартість — від 1500 до 3500 євро.

Виставка «Матерія часу» пропонує глядачеві досвід уважного споглядання, де нитка стає носієм культурної пам’яті, тканина — простором фіксації часу, а ручна праця — способом опору швидкоплинності сучасного світу. У своїх творах Олеся Сахро переконливо демонструє, що текстильне мистецтво сьогодні здатне говорити мовою великих концепцій, відкриваючи нові горизонти для осмислення української ідентичності та сучасної візуальної культури.