«Два слова» про туристичний збір

І сьогодні, у час війни, сюди прибувають наші співвітчизники для того, щоб відпочити, власне здоров’я поправити, полюбуватись дивовижною красою міста «Нафтусі». Звісно, що до війни людей приїжджало більше. Сьогодні відпочивальників, тих, кому Трускавець потрібний виключно для того, щоб за допомогою «Нафтусі» та інших лікувальних джерел оздоровитись, набагато менше, ніж це було до війни, приїжджає. Інша річ — звичайні туристи. Люди, які на день-другий, аби змінити домашню обстановку, нетривалі туристичні подорожі собі влаштовують.

Навіть ковзанку відкрили

Це добре не тільки для тих, хто, дбаючи про урізноманітнення власного відпочинку, емоційно «підзарядитись» прагне, а й для самого міста. Трускавець за підсумками минулого року за таким показником, як обсяг туристичного збору, як повідомляє пресслужба Львівської обласної військової адміністрації, посів друге місце на Львівщині. Цікаво, що торік туристичний збір на Львівщині, який становить понад 47 млн грн, виявився більшим, ніж за попередні два роки. Лідером, абсолютним «чемпіоном» за даним показником серед інших територіальних громад є Львівська ОТГ. Розташувавшись услід за лідером, Трускавець, де завдяки туристам міська скарбниця поповнилась на 8 млн 741 тис. 659 грн, більше ніж удвічі перевершив Східницю. Але ж недаремно кажуть, що будь-яке порівняння кульгає. Далеко не завжди цифри про все говорять, повну «картинку» дають. На гірському курорті, де, як і в цілому на Львівщині, обсяг минулорічного туристичного збору, який 3 млн 653 тис. 408 грн становить, порівняно з поза минулорічним збільшився, з туристами працюють дуже винахідливо. Тут постійно додають, «плюсують» за показниками курортно-відпочинкової роботи. Це добре далося взнаки і під час цьогорічного святкування Різдва та Нового року. У Східниці для приїжджого люду навіть ковзанку відкрили.

Повернімось до Трускавця

Але повернімось до Трускавця, де, за словами голови правління «Трускавецького туристичного кластера «Раймунд Ярош» Миколи Іваника, можливостей для відпочинку та здійснення міні подорожей як у межах об'єднаної територіальної громади, так і більш тривалих поїздок за межами оздоровниці не до порівняння більше, ніж на інших курортах Львівщини. Як працюють з туристами, чим приваблюють людей, які у пошуках свіжих та оздоровчих для «пораненої» війною української психіки саме до Трускавця свої погляди спрямовують? Відповідь на це запитання найкраще знають в готелі «365». Саме тут, коли про Трускавець йдеться, найбільше за підсумками минулого року туристів побувало. Саме менеджмент даного закладу найяскравіше та найпереконливіше демонструє, як і що потрібно робити для того, щоб люди на твої відпочинкові пропозиції відгукувались. Що можна побачити, де упродовж двох-трьох годин вартує побувати туристам, які, приїхавши до міста «Нафтусі», не розваг шукають, а більше про історію курорту, засновників бальнеологічної справи прагнуть довідатись? Свої знання про Трускавець найбільш допитливі гості - ентузіасти зможуть поповнити, ознайомившись з книгами «Плеяда знаних трускавецьких родин» та «Шпацер старими вулицями Трускавця» авторства Миколи Іваника. Щирий патріот рідного міста, Микола Іваник не лише ці дві книги написав. Він став головним натхненником та організатором пішої екскурсії містом під назвою «Сім чудес Трускавця». Починається вона з відвідування статуї Ісуса Христа. Ця розташована на горі Гошів монументальна споруда, яка є точною, хоч і зменшеною копією, всесвітньовідомої статуї у Ріо-де-Жанейро, домінує над простором, де споруджена. До туристичного списку «Сім чудес Трускавця», крім статуї Ісуса Христа, входять ще вілли «Гопляна» та «Саріуш», споруджена у 1910 році по сусідству з бюветом мінвод № 1 та до сьогодні автентична музична альтанка, екзотичне дерево «Плакучий бук», надкаптажна споруда над джерелом «Нафтуся» та джерело «Едвард».

Місцевий бюджет поповнює

Туристичний збір — це податок, який у місцевому бюджеті залишається. Для Львова, чий бюджет давно вже цифрами з дев’ятьма нулями вимірюється, платня, яка стягується з тих, хто побував у тебе в гостях, не має такого значення, як для таких громад, як згадувані вже Трускавецька та Східницька ОТГ і не згадувані ще Дрогобицька та Бориславська ОТГ, які, межуючи з двома курортами, також немалим туристичним потенціалом володіють. Як до двох відомих бальнеологічних курортів, так і до двох немаленьких за обласними мірками міст, які разом цілу агломерацію у Дрогобицькому районі формують, туристів могло приїжджати більше, якби гарне транспортне сполучення зі Львовом було. Якби перша щоденна електричка з міста Лева до Трускавця, наприклад, відправлялась не о чотирнадцятій годині, а о сьомій ранку, як це було колись. Даний рейс був скасований два роки тому. Розуміємо чому. Не від гарного життя: війну маємо. Але, але… Якщо добре подумати та по-справжньому захотіти, ранковий рейс зі Львова до Трускавця, нехай не щоденний, а бодай на вихідні дні, можна було відновити. Це було б проявом турботи і про тих наших співвітчизників, які ставши біженцями внаслідок військових дій, отримали тимчасовий притулок на Львівщині. Їм також час від часу потрібно свою сьогоднішню «дислокацію» міняти, щось небуденне та радісне побачити чи почути, аби, «підзарядившись» враженнями, внутрішню рівновагу тримати. Влаштувати собі одноденну поїздку зі Львова до Трускавця із, скажімо, заїздом ще й, якщо дозволяє час, до Дрогобича та Борислава нескладно. Але платня за проїзд в автобусі відчутно вища, ніж в електричці. Далеко не кожна сім'я такий «вікенд» собі дозволити може.