«Мамо, хто, як не я»

У місті Лева відбулася прем'єра документального фільму «Тарас Бобанич „Хаммер“ — присутній!» про Героя України Тараса Бобанича з позивним «Хаммер». Стрічка про командира 2-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», Героя України (посмертно) і людей, яких він об'єднував навколо себе, про боротьбу українців за свою свободу.

Ідея документально-художньої стрічки належить військовому журналісту, воїну-добровольцю, кінопродюсеру Михайлові Ухману (попередня його робота — військова драма «Шлях поколінь». — Г.Я.), який був особисто знайомий з Тарасом Бобаничем. Режисер фільму Олексій Кочергін.

На презентації фільму Михайло Ухман подякував всім українським воїнам, які дають можливість жити і робити фільми.

«Вдячний моїй творчій команді, яка знімала епізоди фільму під прицілом кацапських дронів на Донбасі. Цей фільм покажемо у США і Канаді - це наша інформаційна боротьба за кордоном. Українське кіно про російсько-українську війну треба знімати вже тепер. Як про живих, так і полеглих Героїв», — сказав Михайло Ухман.

Фільм про Тараса — це крута історія про воїна, який віддам життя, щоб Україна була вільною.

Фільм починається з реконструкції бою часів Першої світової війни, коли прадід «Хаммера» знищував московських окупантів і передав нам посилання, щоб боролися з одвічним ворогом.

Кошти від прокату фільму в Україні і за кордоном буде передано на потреби батальйону «Хаммера», який зараз воює на Курщині. Таке рішення прийняла команда творців стрічки, бо «Тарас ніколи нічого не просив для себе — тільки для побратимів».

У фільмі побратими розповідають, що Тарас не мав страху, рвався у бій. «Маємо чимшвидше звільняти окуповані території, закріплювати наші кордони і відновлювати територіальну цілісність України», — каже у фільмі легендарний «Хаммер».

На допрем'єрному показі були батьки Тараса Бобанича та дружина Наталя. За словами мами, пані Тетяни, вона застерігала сина, що це нерівна війна. Він відповідав: «Мамо, хто, як не я».

— Дякую творцям фільму, за те, що пам’ять про мого сина буде жити вічно, — сказала журналістці «ВЗ» пані Тетяна. — Хочу, щоб кожен українець подивився цей фільм, щоб люди за кордоном побачили, як українці захищають Батьківщину, як люблять Україну. Фільм має трагічний фінал, бо Тарас загинув. Але залишилися хлопці і дівчата, які захищають Україну. Нехай Господь дасть їм здоров’я, сили і віри у нашу перемогу. Мрію, щоб зняли такий фільм, де ми всі будемо кричати: «Перемога!».

— Чи вносили ви корективи у знімальний процес?

— Сьогодні вперше побачила фільм. Коли його знімали, нас з чоловіком запросили на інтерв'ю, щоб ми розповіли про дитинство Тарасика, його шкільні роки. Я зовсім не була підготована — просто казала все від душі.

Дружина Тараса Бобанича — Наталя на презентації фільму сказала, що ніколи не думала про те, що Тараса може не стати.

— Коли Тарас загинув, Михайло Ухман приїхав і запропонував знімати фільм про мого чоловіка, — каже пані Наталя. — Я була заскочена і радо погодилася. Хотіла, щоб пам‘ять про мого чоловіка жила не лише у моєму серці, а щоб про нього знали інші люди.

— Можливо, з вашого боку були якісь прохання?

— Так. Я просила, що саундтрек для фільму має бути від гурту «Кому вниз», і щоб у фільмі звучали ті пісні, які він любив. В усьому решта довіряла Михайлові.