Передплата 2025 «Добра кухня»

Найбільший у світі будинок-«півень»

Дивовижна філіппінська споруда потрапила до світової Книги рекордів Ґіннесса

Фото Facebook
Фото Facebook

Прикрасою курорту Campuestohan Highland Resort, що на філіппінському острові Неґрос, є будинок у формі… півня (на фото). У споруді заввишки 35 метрів — 15 кімнат, у яких можуть жити гості готельного комплексу. Нещодавно будівлю занесли до Книги рекордів Ґіннесса — як найбільший на планеті будинок-«півень».

"У мене було бачення зроби­ти щось дивовижне, що залишить слід у громадській думці, — розпо­вів власник курорту Рикардо Тан. — Тільки-но подивіться на цього ди­вовижного півня! Спокійний, гідний і сильний. Це відображає характер нашої нації".

Пан Рикардо — колишній політик, у середині 90-х років минулого сто­ліття також був президентом фут­больної асоціації Філіппін. В інтерв'ю CNN власник Campuestohan Highland Resort розповів, що все ще почува­ється «великою дитиною», і що його курортний комплекс завжди був для нього майданчиком, де він міг ство­рити щось із «вау-ефектом»… Чому для цього обрав саме півня?

Традиційною місцевою розва­гою є півнячі бої, які на Філіппінах називають sabong. «Півнячі бої - мільярдна імперія в нашій провін­ції, — пояснив підприємець. — Тепер на Філіппінах є культова будівля, яка є символом нашої культурної спадщини, гордості й честі». За словами Тана, півні не лише затя­ті воїни, а й «спокійні, але водночас владні істоти».

Читайте також
А «Юного техніка» вже нема: у кам’яниці на вул. Руській, 18, були видавництва, редакції українських газет і торгові приміщення
13.03.2025
А «Юного техніка» вже нема: у кам’яниці на вул. Руській, 18, були видавництва, редакції українських газет і торгові приміщення

Будинок на вулиці Руській, 18, споруджений за проєктом архітектора Тадеуша Мостовського 1912 року, — пам’ятка архітектури. У 1920−30-х роках тут містилось Українське товариство охорони воєнних могил. До 1939 року — українська видавнича спілка «Червона калина», редакції українських газет «Новий час», «Літературно-науковий вісник», «Нова хата», «Неділя», «Наш Лемко» (1934−1939), видавнича спілка «Українське народне мистецтво», видавництво Боднаровича, кооператив «Українське Народне мистецтво»