«Нехай по 50 чи 100 гривень — усі гроші віддам на медикаменти для військових»

Яні Замрій було лише вісім місяців, коли її тата Андрія 2014-го призвали захищати Україну. Він не співав їй щовечора колискових, бо оберігав її сон на донецькому напрямку. Тепер боронить кордони України на сумському напрямку. Мабуть, татові гени передалися дівчинці, яка у свої 10 років вирішила заробляти і віддавати нехай і невеликі гроші на потреби українських захисників.

Учениця 5 класу Жирів­ської середньої школи Яна Замрій довго думала, чим би долучитися до коман­ди волонтерів, яка з перших днів великої війни створила­ся у їхній територіальній гро­маді? Що дитина у такому віці вміє робити? Мабуть, те, що їй зараз найбільше до душі - ма­лювати. Яна навчається у ху­дожньому гуртку, що у сусідній Солонці, тож вирішила «виста­вити» свої малюнки на онлайн-аукціон. Про це журналістці «ВЗ» розповіла мама дівчин­ки Іванна Замрій.

— Яна займається ще й тан­цями, — каже пані Іванна, — але малювати обожнює. Два роки тому ми вирішили віддати її у художній гурток до Мар’яни Бондар.

— Коли у Яни виникла ідея продавати свої роботи?

— Я працюю сімейною мед­сестрою у Жирівській амбу­латорії. До нас приїжджає зі Львова пацієнт, батько якого також служить. Цей пацієнт є волонтером і від самого почат­ку великої війни збирає кошти на допомогу армії. Ми йому довіряємо, знаємо, що кошти пішли за призначенням. Яна дружить з цим волонтером у соцмережах. Якось мені сказа­ла: «Скоро зима. Треба нашим солдатам допомогти. У мене є вже багато картин, хотіла би їх продати. Нехай по 50 чи по 100 гривень — усі гроші віддам на медикаменти для військових». Ми звернулися по допомо­гу до волонтерки Оксани При­шляк, яка давно допомагає ар­мії. Оксана розмістила на своїй сторінці розповідь про Яну і ви­ставила її роботи.

— І скільки вдалося зібра­ти?

— Наразі це невелика сума — близько 3000 гривень. Але Яна тішиться, бо це її внесок у нашу Перемогу. Сподіваюся, до цієї суми ще додадуться кошти. Бо сьогодні знову надіслала чоти­ри малюнки…