«Лисячий клуб ЧиТанців» у Домі Франка. Кому від нього користь?

Команда науковців, яка працює в цьому Музеї - це дуже непосидющі люди, які завжди щось вигадують, аби якомога більше людей приходили у Дім великого українця і довідувалися про нього нове. Цього разу музейники захотіли створити проєкт, який популяризуватиме Івана Франка як знаного книголюба, великого інтелектуала, та продовжуватиме традиції виховання й освіти родини Франків — читати з «одтвореним» серцем. Отож вирішили створити клуб, який, популяризуючи дитяче читання із подальшим обміном читацьким досвідом, відповідно до ідей письменника та крім того, формуватиме публічне уявлення про музей як культурний простір, відкритий для подій різного формату для різних вікових категорій відвідувачів.

Під час обговорення ідеї клубу вирішили, що однією з особливостей «ЧиТанців» буде те, що модератором на обговоренні книг буде наукова працівниця в образі веселого бешкетника Лиса Микити, героя однойменної поеми Івана Франка та театралізованої екскурсії «Лис Микита в Домі Франка». Не ментор, а «свій хлопець», який не боїться поставити зухвале запитання, бути смішним. Саме він створить ту атмосферу, де дітям комфортно.

Також науковці постановили, що родзинками Клубу будуть запрошені письменни(ки)ці чи фахівці з певної проблематики та активності (квести, майстерки), що допоможуть засвоїти текст, поглибити інтерес до прочитаного. На тих засадах і відбулися перші два засідання Клубу, за участі авторів зі Львова.

Коли у лютому цього року Український інститут книги оголосив мистецький конкурс з популяризації читання, то команда Дому Франка вирішила взяти в ньому участь з цим проєктом, щоб зреалізувати більше своїх ідей та щоб «ЧиТанці» стали кращими.

Те, що «Лисячий клуб ЧиТанців» став одним із переможців конкурсу Інституту книги, дозволило музейникам запросити на читання письменниць із Сум, Тернополя, Києва та Одеси. Про кожну із цих зустрічей вони створили цікавий відеопродукт, який є у вільному доступі на YouTube-каналі Дому Франка. Ці ролики дозволяють пізнати краще українських письменників, їхню творчу кухню і побачити, як книга завдяки обговоренню і співдії автора з юними читачами легко засвоюється, як текст дозволяє фантазії розвиватись, коли діти після читання малюють чи творять щось своїми руками.

Також за сприянням Інституту, за кошти з державного бюджету України надруковані листівки та квестпутівник «Дім, де звірі говорили. Путівничок для діточок» Галини Мазур — перший в Україні квестпутівничок меморіальним музеєм. Це подарунки найактивнішим учасникам Клубу на згадку про зустрічі з Лисом Микитою, а також для самостійної подорожі-гри кімнатами меморіальної вілли Франків і глибшого знайомства з їхніми родинними традиціями, зокрема читацькими. Завдяки завданням на сторінках путівника, гра і творчість триватимуть вдома.

Реалізуючи угоду з Українським інститутом книги, Дім Франка здійснює свої мрії і плани у напрямку популяризації дитячого читання та музейної інституції як майданчика для цікавого і корисного дитячого дозвілля.

А чим «Лисячий клуб ЧиТанців» став для його співтворців: дітей, батьків та авторів? Ось пряма мова тих, у кого вдалося запитати про їхні думки та емоції з приводу інтерактивного дитячого клубу у Домі Франка:

Катерина Шмега, мама однієї з учасниць:

Дитячий читацький клуб — це чудовий варіант цікавого і корисного проведення часу як для дітей, які люблять читати, так і для їхніх батьків. Великою перевагою саме «ЧиТанців» є те, що проводять цей клуб самі автори книжок, відомі дитячі письменники, а також дуже харизматичний і веселий казковий персонаж Лис Микита. Тому, якщо автор часом трохи розгублюється або забариться з відповіддю на якесь хитромудре дитяче запитання, Лис завжди прийде йому на допомогу і підстрахує, що створює враження злагодженого дуету.

У нас із дочкою не було досвіду участі в інших книжкових клубах, але, думаю, що це унікальний формат, подібних якому я раніше не зустрічала саме для дитячої авдиторії.

Галина Ткачук, письменниця, гостя «Лисячого клубу ЧиТанців»:

«ЧиТанці» у Домі Франка — це абсолютно унікальний досвід навіть для тих, хто, як я, регулярно зустрічається із дітьми на творчих читаннях. На мою думку, цей проєкт має три особливі складові, які роблять цю страву — якщо дозволите вдатися до такої метафори — неперевершеною.

По-перше, саме місце. Подвір'я Дому Франка — це унікальний, дуже теплий і сонячний простір, дружній до дитини, до дитячих ігор, родинного дозвілля. Можливо, це звучатиме дивно, але тут я відчула присутність Івана Яковича, в його усміхненій та милій іпостасі.

По-друге, повторюваність, систематичність. Команді Дому Франка вдалося зібрати навколо ціле середовище родин, зацікавлених читанням та книгою. Діти знайомі між собою, раді зустріти друзів, вони вже звикли одне до одного й утворили таку спільноту, у якій комфортно і давнім, і новим учасникам.

І по-третє (однак, можливо, це найголовніше) — Лис Микита! Він допомагає письменникам проводити захід, вводячи у нього елементи театру і танцю. Це унікально та безцінно! Побачити наживо Лиса Микиту — це просто, як зараз кажуть, маст. Тож не пропустіть!

Радіємо щиро, що Дому Франка вдалося створити такий цікавий продукт, який дозволяє популяризувати дитяче читання та змінює уявлення про те, чим є літературно- меморіальний музей. Едьютеймент, який як інструмент у цьому проєкті обрали науковці, робить Дім Франка чудовим майданчиком для комунікації авторів та юних читачів та дуже живим музеєм.