Добрі люди рятують «Домівку Врятованих Тварин»

Любителів природи приголомшила звістка керівництва «Домівки Врятованих Тварин» у Львові про те, що цей прихисток, в якому дотепер отримують надійний притулок понад півтори тисячі звірят, перебуває на грані існування. У ньому вже припинили приймати «новоселів», а саму установу збираються ліквідувати. Новина засмутила шанувальників фауни, які сприймали «Домівку» як оберіг для безпритульних, покалічених тварин, як важливий соціальний проєкт.

Організатор цього звіринця Орест Залипський каже, що їх­ній колектив змушений згорта­ти свою роботу, позаяк катастрофічно бракує коштів на його утримання. Ска­жімо, за взятий «під чесне слово» корм для хижих птахів треба заплатити 79 тисяч 500 грн. Досі не розрахували­ся за сіно для кіз, яке обійшлося у 66 тисяч грн. 27 тисяч грн заборгували у «Домівці» за придбану для тварин рибу. Як і винні 42 тисячі грн ветеринарам, які обробляли від бліх собак, котів та інших звірів. Природоохоронці повинні ще за­платити 24 тисячі грн комунальникам, які вивозили з притулку відходи. Треба також розрахуватися з будівельниками, в яких для спорудження вольєрів заку­пили газоблоків на 167 тисяч 600 грн. Зрештою, потрібно виплатити співро­бітникам 152 тисячі грн заборгованої зарплати.

Є багато інших непокритих витрат: на паливо, ремонт автомобіля, на при­дбання вакцин, мийні засоби, антисеп­тики. Зрештою, треба розплатитися за рукавички, відра, віники, швабри, з до­помогою яких підтримували вольєри у належному санітарному стані. Добро­вільних пожертв на всі ці витрати зама­ло…

«Хочемо подякувати усім, хто нас під­тримував та допомагав. І перепрошу­ємо за те, що не виправдали ваших на­дій…», — із нотками гіркоти повідомив пан Орест. Водночас пообіцяв, що всім тваринам «Домівки» спробують знайти новий комфортний притулок…

Повідомлення про розформування львівського звіринця розчарувало сотні його друзів. Вони не змирилися із пер­спективою закриття «Домівки» і взялися її гуртом рятувати. Про це кореспонден­ту «Високого Замку» розповів Орест За­липський.

— Сьогодні до нас звертається дуже-дуже багато людей з пропозицією про допомогу. Нам пишуть-телефонують зо­оволонтери, у соцмережах створюють спеціальні чати для збору коштів, до них за кілька годин долучилися сотні енту­зіастів. Допомогти зголосилася місь­ка влада Львова. Контактуємо із цими людьми. Після того, як картина прояс­ниться, вирішимо, яким буде наш шлях далі. Якщо коротко: працюємо над тим, щоб притулок вижив.

— Ця допомога може бути разо­вою, з часом люди можуть охолонути до підтримки вашого проєкту. Як тоді бути?

— Ми думали над тим, щоб розда­ти свійських тварин у приватні руки, ін­ших — у притулки по Україні, а також за кордон. Але маємо надію, що люди, які зголошуються допомогти зараз, «не пе­регорять». Гадаю, наша співпраця буде постійною.