Ластівка гніздечко звила в стрісі…

Люди з весни беруться будувати й підрихтовувати свої оселі - таке ж клопітне заняття мають і пернаті. Зручне затишне житло для них стає запорукою комфортного буття і продовження свого пташиного роду.

Переважна більшість наших крилатих дру­зів живуть у гніздах, ду­плах, норах, у виїмках землі, рідше — в ущелинах, печерах. Cпоруджують помешкання та­кож на дахах, горищах, балко­нах, у підвалах, стінах. Колись будувалися і у стрісі, про що спі­вається у популярній пісні. Іноді всупереч законам фізики розмі­щують своє житло у неймовір­них місцях. Наприклад, як си­ниця-ремез — на гілці, котра звисає над водою.

Керуючись інстинктом само­збереження, досвідом, інтуїці­єю, птахи розміщують свої до­мівки так, щоб їм якнайменше дошкуляла негода, щоб їх не помітили хижаки. А також — щоб самим отримувати максималь­ну вигоду і задоволення.

Є, щоправда, і такі птахи, як-от пінгвіни, які обходяться без власної хатки, яйця вигрівають на власних лапках. А зозулі, які своїми гніздами теж не пере­ймаються, підкидають свої яйця чужим птахам. Але це — рідкість. Більшість птахів все-таки — ве­ликі працеголіки, талановиті ар­хітектори і майстри будівничої справи. Досвід їхніх творінь не­рідко запозичують люди. Скажі­мо, стадіони до недавньої Олім­піади у Китаї проєктували за аналогією гніздових конструк­цій.

Будівельні матеріали для пташиних поселень найрізно­манітніші: гілочки, суха трава, прутики лози, листя, солома, болото, мох, пір'я. У хід ідуть та­кож тріски, вата, шерсть, волос­ся, очерет, тонкий дріт, камінчи­ки, папір, обривки поліетилену, магнітофонна стрічка, ганчірки, тополиний пух. Тобто викорис­товують усе, що є під руками. Деякі птахи використовують на­віть власну слину.

Час на будівництво також різ­ний, здебільшого для зведен­ня житла птахам вистачає тиж­ня. Параметри гнізд вражають: крихітна колібрі будує свою осе­лю завбільшки 2×3 см. А от так звана джунглева курка спору­джує свої апартаменти діаме­тром 11 м і заввишки 5 метрів. Деякі гнізда важать 2−3 тонни, мають кілька «поверхів».

Конструкція гнізд різна, кож­на птаха має свій «генплан», який передається разом з гена­ми батьків. У будівництві кожний вид керується своїми розрахун­ками. Скажімо, сорока зверху над гніздом споруджує ще й за­хисний дашок, який унеможлив­лює атаки противників на по­томство.

Оселя птаха має бути такою практичною, щоб, крім іншо­го, забезпечувати температур­ний режим, циркуляцію повітря і зволоження, так потрібні у ви­гріванні яєць. Коли, наприклад, вологи бракує, птиця купаєть­ся у воді чи у росі, а потім сі­дає у гніздо і остуджує яйця. З цією метою птахи своїми крила­ми роблять тінь над гніздом, їх­нім помахом забезпечують вен­тиляцію.

І ще одна цікавинка: орніто­логи помітили, що найкращи­ми будівельниками гнізд є птахи співочі. Співають і будують.