«Хочу купити на фронт нашим воїнам соляні грілки»

Чого тільки не роблять українські діти, аби долучитися до волонтерства! Одним з таких є 11-річний учень 6-го класу з Тернополя Назар Пантелеймін. Торік Назар підійшов до мами Мар’яни із запитанням: «Мамочко, усі допомагають ЗСУ. А чим би ми могли допомогти?».

Родина Пантелеймінів мешкає недалеко від військової части­ни, і батьки Назарчика час від часу допомагають хлопцям на волон­терських засадах.

— Назарчику, та ми й так допома­гаємо, — сказала тоді мама Мар’яна. — Ти ще дитина. Навіть не знаю, чим саме ти міг би допомогти особисто.

І почали разом думати-гадати, що ж таке вигадати. Спочатку дума­ли робити мило і продавати, але, за словами мами Мар’яни, мило — за­няття більше для дівчаток. І мама одного разу купила синові набір для виготовлення свічок.

10 штук вощини були ви­користані за один вечір. На­зар зробив свічки, потім ще (їх мама запропонувала при­дбати комусь на роботі, також продали між родичами і су­сідами). Згодом закинули ін­формацію у соцмережі. Торік перед Стрітенням виторгува­ли 5 тисяч гривень і заробле­ні кошти віддали в один із бла­годійних фондів. Про передані кошти у соцмережах виклали фотозвіти.

А цьогоріч Назар вирішив робити Стрітенські свічки з оригінальним оздобленням, продати їх, а за виручені кошти допомогти нашим захисникам, які після поранення лікуються у військовому госпіталі. Мама підтримала.

Ліки в лікарні є, але хлопцям потрібні шкарпетки, спортив­ний одяг, засоби гігієни, — каже пані Мар’яна. — От ми і виріши­ли спрямувати виручені кошти на потреби конкретних захис­ників. Одного чи кількох — кому що потрібно.

— А я запропонував купити на фронт нашим воїнам гріл­ки, — долучився до розмови Назар. — Такі багаторазові, со­ляні. Щойно їх закупимо, про­звітую у соцмережах — скільки коштів вдалося зібрати і скіль­ки витратили. До Стрітення за­лишилося зовсім мало часу, але я вже 700 свічок продав. У мене ще є, тому не можу на­звати, скільки загалом грошей зібрав.

— Пані Мар’яно, допома­гаєте Назарові робити свіч­ки?

— Відношу на пошту замов­никам. Назар неповнолітній, тож допомога старших потріб­на.

— Скільки часу йде на ви­готовлення однієї свічки?

— Саме на виготовлення свічки небагато — хвилин з 20. Багато часу займає декоруван­ня.

— Пані Мар’яно, чи не було спокуси у вашого сина час­тину зібраних коштів витра­тити на себе?

— Та що ви! Він дуже щира дитина. Зрештою, знає: все, що йому треба, куплять мама з татом. Ще Назар офірує гро­ші на церкву. Торік дав 1000 гривень. Тепер просив, щоб я віднесла кілька Стрітенських свічок до нашого храму. Ра­дію, що мій Назар не сидить у комп’ютері, а хоче зробити щось корисне.