«У моєму сценарії українська коляда — стержень Різдвяних свят»
У Львівській опері з аншлагом відбулися два концерти Олега Кульчицького «Слава во вишніх Богу — Україні Перемогу!»
Щороку протягом останніх десятиліть неможливо уявити різдвяно-новорічні свята без концертів гурту Олега Кульчицького — чи то у Львівській опері, чи у філармонії, чи на сценах інших залів. І щороку під акомпанемент скрипки віртуоза колядує не лише зал, у якому відбувається концерт, а, складається враження, навіть цілий Львів. І щоразу народний артист України Олег Кульчицький вміє щось таке надзвичайне придумати у своїй програмі, що вибагливі львів'яни і гості міста мають ще протягом пів року про що говорити. Але тільки хороше.
10 січня у Театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької відбулося аж два концерти під промовистою назвою «Слава во вишніх Богу — Україні Перемогу!». Як і торік, супроводом, підтримкою з гучною колядою стали для Маестро Кульчицького його добрі друзі - військовий оркестр Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного разом зі солістами та танцювальним колективом військової академії.
— Пів року готувався до цього виступу, — розповів журналістці «ВЗ» Олег Кульчицький. — Продумував кожен крок і кожне слово. Прийшов до генерала Павла Ткачука, щоб заручитися підтримкою. Написав сценарій, де українська коляда — стержень Різдвяних свят.
— Вперше побачила, що на «Щедрику» вийшов балет…
— Так, це також був мій задум. А моя донька Ірина, яка працює в балеті при військовому оркестрі Національної академії сухопутних військ, зробила постановки танців на мої композиції. Та ми і колядки зрежисерували так, ніби це театральне шоу. Оскільки ми цьогоріч вперше разом з Європою святкували Різдво, вирішили показати за допомогою різних творів, як святкують народження Ісуса Христа у різних країнах.
— Вперше на вашому концерті почула французького виконавця Поля Манандіза, який українською заспівав «Лелеки». Як ви з ним познайомилися?
— Нас познайомили спільні друзі. Потім я знайшов в Інтернеті записи з його виконанням. Мені сподобалося, як він співає і запросив його до Львова. Поль закоханий в Україну, вивчає українську мову і має мрію залишитися у нашій країні. Поль Манандіз багато волонтерить, допомагає ЗСУ.
— Щороку на ваших концертах гарно поставлене світло. І це не просто світло, а ціле шоу..
— Ой, автор цього світлового шоу мій син Святослав Кульчицький. Він — дизайнер, випускник Академії мистецтв, закінчив аспірантуру, і тепер викладає дизайн в Українській академії друкарства. Але він дуже любить «бавитися» зі світлом — розписує усі моменти, як кажуть, до останньої ноти.
Не знаю, яку «родзинку» вигадає наступного року Олег Кульчицький, щоб з львів'янами відсвяткувати Різдво, бо цього року увесь концерт — були суцільні «родзинки». А «вишенькою на торті» став вальс Штрауса у виконанні скрипаля-віртуоза Кульчицького у супроводі військового оркестру і танцювальних пар Академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
