Картоплю замінив батат

Тому молода жінка ви­рішила змінити напрям діяльності. Три роки тому вона взялася вирощувати ба­тат, яким свого часу займали­ся її батьки.

Зараз цим насадженням відводить площу 12 сотих. Господиня працює на ній лише вручну, причому не за­стосовує жодних хімічних елементів.

Технологія солодкої кар­топлі має певні особливості. Розмноження проводять роз­садним методом. З одного плоду в середньому вдається отримати близько 30 здоро­вих паростків. Після досяг­нення 15−20 см їх необхідно «переселяти» на город (у травні-червні). Робиться це з інтервалом 30 см, а ширина міжрядь — 70 см (адже кущики сильно розростаються).

Спеціального догляду зга­дані рослини не потребують. Хіба важливі регулярні поли­ви. Внаслідок нестачі вологи пагони виростуть високими, а підземна частина сформуєть­ся дрібною.

Збирають урожай протягом вересня-жовтня, коли пожов­кнуть листки. Бульби мають різну форму. Їх шкірка тонень­ка (як у молодої картоплі), тож може легко здиратися й трав­муватися.

Зберігається батат за t⁰ +12−15°С. За холодніших умов роз­починається загнивання, а в те­плі плоди нерідко проростають.

Пані Алла розповідає, що у світі існує близько 7 тис. сор­тів зазначеної культури. Скіль­ки їх вирощує - і самій сказати важко, бо постійно щось змі­нює, додає нові. Є різновиди з білою, жовтою, оранжевою та фіолетовою м’якоттю. Кожен смачний по-своєму. Відмов­ляється фермерка лише від сортів із низькою продуктив­ністю або непрезентабельним товарним виглядом.

«Залишаю собі тільки ті, які ростуть компактно, виріз­няються хорошою віддачею й формують багато паростків», — каже ентузіастка.

Отримані овочі вона пере­робляє на борошно, корисні снеки — чипси та хлібці. А з за­сушених кубиків узимку готує борщі, супи.