«Старовинні ліхтарі - моє хобі»

Студент 4-го курсу Львівської політехніки Дмитро Мойсеєнко захопився вивченням автентичних міських ліхтарів. Уже три роки збирає архівні фото й креслення, вивчає історію і новітню інформацію про старі ліхтарі міста Лева.

«Старовинні ліхтарі - моє хобі. Захоплення ними почалося, коли мені було 18 років, я був на першому курсі Львівської політехніки, — розповів Дмитро Мойсеєнко. — Зацікавився історичними фотографіями. Зокрема, вивчав історичні фото свого будинку, вулиці. На різних фото почав по­мічати ліхтарі, досліджувати паралелі, типовість, пропорції ліхтарів, за якою логікою та „ієрархією“ вони розташовані у місті. Це залежало від вули­ці, площі чи перехрестя, де мав стояти ліхтар, від того, чи електрифікована ця вулиця, яка її відда­леність від центральної частини міста, від ширини вулиці чи перехрестя. А також від того, яка саме там забудова, наскільки цінна. Найкрутіші ліхтарі були у центрі».

Дмитро каже, сюжет про його захоплення вий­шов на «Суспільному», потім була стаття на сайті Львівської політехніки. Її поширили інші сайти. А згодом управління туризму ЛМР запросило його провести екскурсію для львівських гідів і дослід­ників.

Дослідник розповів, що у Львові збереглося 39 п'єдесталів від найвищих, 14-метрових електрич­них ліхтарів. Починаючи від 1909 року, ними поча­ли освітлювати центральні променади міста, зо­крема проспект Свободи й площу Міцкевича. А перший електричний ліхтар у Львові був чавун­ним, заввишки 10 метрів, його встановили біля Оперного театру. Зараз там чотири таких ліхта­рі, по два закріплені на двох колонах. Такі ліхтарі є єдиними ліхтарями кронштейного типу, які трима­ються на колоні. А більшість ліхтарів у місті стоять на чавунній опорі. На площі Ринок збереглися ліх­тарі XIX століття. Спочатку були газові, а пізніше їх модернізували під електричні.