Русалка над Дністром і човен-чайка, наче казкові примари…

Піднесені відчуття переживають втомлені буднями мандрівники, яким випала нагода побувати на березі Дністра, що разом з кількома іншими річками протікає через мальовниче село Устя за 40 км від Львова. «Українську ідилію» творять тут з любов’ю створені устянцями підвісний міст-кладка, альтанка з дерева, металу і скла, що звисає, немовби ширяє над водою. А тепер ансамбль цих споруд доповнили уявний човен, який, здається, ось-ось стрімко понесеться течією, і будиночок з флюгером — русалкою устянською. Звідси за довколишньою красою можна спостерігати будь-якої пори…

— Цей комплекс на березі Дністра, та­кий собі туристичний прихисток, ми збу­дували згідно з планом Дроговизької сіль­ради, — розповів кореспонденту «Високого Замку» автор ідеї, керівник громадської організації «Устя над Дністром» Михай­ло Буга. — Хочемо, щоб гості нашого села сповна відчули його красу. Тут немає пар­канів. Тут можна переночувати, а зранку побачити, як сходить сонце, як стелить­ся туман над запашними сіножатями, як парує Дністер, як виходять на пасовись­ко корови, коні, як літають довкола бузь­ки, плюскається риба. А потім спробувати знаменитого нашого устянського пирога з картоплею і гречкою, багато інших місце­вих смаколиків. Хочемо, щоб люди тут на­солоджувалися Україною…

Спроєктував ці та інші відпочинкові об'єкти над устянським Дністром львів­ський архітектор Мирослав Білий, а вті­лювали його задум місцеві майстри. Чо­вен символізує устянське суденце-чайку, якою віддавна послуговуються місцеві жи­телі, зокрема під час повеней. На горі - чайка стилізована, з лавками на «палубі», а внизу, на самому березі, припнуто дві чай­ки справжні, якими можна мандрувати…

І ще один цікавий факт з життя місцево­го самоврядування. Устя оточене чотири­кілометровою дамбою, яка за великої води захищає село від затоплення. Підприємці розчистили зарослу бур’янами територію, і тепер вона зручна для створення пано­рамних велодоріжок. Крутиш педалі - і ми­луєшся довколишніми красотами…

Здавалось би, не пора думати про до­звілля у такий складний для України час війни. Але у цьому селі думають інакше. В Усті, багато жителів якого пішли захища­ти Україну, постійно допомагають фронту, для цього створено спеціальну групу. Вод­ночас місцеві ентузіасти не забувають ро­бити рідний край кращим. Цю красу, вва­жають вони, мають сповна відчути і ті, хто нині за державу проливає кров.