Соня смакує малинами, а спить у гніздечку з трави
Усі, хто має справу з малинами, коли-небудь таки стрічали цю «нахлібницю» — симпатичного рудого гризуна, трохи більшого за мишу і меншого за білку, що зветься сонею (інша наукова назва — вовчок)
Вона залюбки наминає солодкі ягоди, тримаючи їх у лапках, при цьому не дуже зважає на людей, збиральників урожаю. Ще й робить здивовані очі: чого, мовляв, приперлися у мої володіння?
«Малинові» соні мають відповідну шубку — кольору червоно-бурого. Інші соні, які живляться комахами і гризуть все підряд, одяганку носять сіру. Останні живуть на стрихах, у комірках, стодолах — серед старого лахміття, газет, паперів. Можуть навіть оселитися у використаних холодильниках. Якщо побачите посічені на дрібні фрагменти речі, дроти із пошкодженою ізоляцією, знайте — то робота сонь. І якщо у сільській хаті чи на дачі хтось вам не дає вночі заснути, влаштовуючи шумні перегони на горищі, будьте певні - це вони, соні-вовчки, вийшли на полювання.
«Малинові» соні живуть там, де і харчуються — на стеблах малин. Цього тижня я надибав їхню незвичну оселю: моток сухої трави, перетворений у гніздечко-кубелечко. Дивуєшся, коли бачиш цей будівельний витвір. Скільки ж то праці треба докласти маленькому звірку, щоб спорудити зручне і безпечне ложе для себе і свого потомства!
