Соня смакує малинами, а спить у гніздечку з трави

Вона залюбки наминає солодкі ягоди, тримаючи їх у лапках, при цьому не дуже зважає на людей, збиральників урожаю. Ще й робить здивовані очі: чого, мовляв, приперлися у мої володіння?

«Малинові» соні мають відпо­відну шубку — кольору червоно-бурого. Інші соні, які живляться комахами і гризуть все підряд, одяганку носять сіру. Останні живуть на стрихах, у комірках, стодолах — серед старого лах­міття, газет, паперів. Можуть на­віть оселитися у використаних холодильниках. Якщо побачи­те посічені на дрібні фрагменти речі, дроти із пошкодженою ізо­ляцією, знайте — то робота сонь. І якщо у сільській хаті чи на дачі хтось вам не дає вночі засну­ти, влаштовуючи шумні перего­ни на горищі, будьте певні - це вони, соні-вовчки, вийшли на полювання.

«Малинові» соні живуть там, де і харчуються — на стеблах ма­лин. Цього тижня я надибав їхню незвичну оселю: моток сухої трави, перетворений у гніздеч­ко-кубелечко. Дивуєшся, коли бачиш цей будівельний витвір. Скільки ж то праці треба доклас­ти маленькому звірку, щоб спо­рудити зручне і безпечне ложе для себе і свого потомства!