Закарпатські кавуни замінять південні
Справжнім брендом та візитівкою Херсонщини стали кавуни й дині. На жаль, через воєнні дії в регіоні та тимчасову окупацію уже другий рік поспіль продукція тамтешніх фермерів не представлена на ринку
Виправляти ситуацію взялися господарі західних областей України, які почали вирощувати нові для себе культури. Зокрема, кілька сезонів поспіль займається баштанними житель села Велика Бийгань Берегівського району Іштван Мезеі.
Оскільки на Закарпатті не такий теплий клімат, як у південних регіонах держави, то розсаду довелося вирощувати в теплиці. Першої декади травня чоловік пересадив паростки у відкритий ґрунт — на площу 3 га. Аби довше мати «смугастиків», використовує кілька сортів — ранні та пізні. Особливо подобається йому Арашан — за смачні, солодкі й транспортабельні плоди.
Теплолюбам ґазда відвів піщану ділянку, що найбільше підходить для цих потреб. Її обладнав системою крапельного поливу, а міжряддя замульчував чорною плівкою, котра перешкоджає росту бур’янів.
Технологію вирощування пан Іштван запозичив на Херсонщині. Вивчав її через Інтернет.
Останнім часом розпочався збір урожаю. Фермер розповів, як визначає стиглість кавунів. Це видно по листках. Інша ознака — пожовтіння нижньої частини шкірки плоду (білий колір, навпаки — свідчить про недозрілість). Ще ж Іштван Мезеі обов’язково придивляється до смужок: якщо вони жовтуваті - велетенські ягоди можна споживати. Та й вусики готового кавуна — підсохлі.
