Франкове поле забезпечить воїнів картоплею

Така ідея виникла у пра­цівників закладу перших місяців повномасштабної війни. «Тоді у садибі Франка ту­ристів не було. Ми подумали, що треба якось допомагати армії. Вирішили виростити картоплю. Ту, про яку писав Іван Франко в своїх творах, про котру збирав різні приказки, повір'я», — роз­повідає директор заповідни­ка Богдан Лазорак.

Засадили 10 соток. Догля­дали всім колективом: проса­пували, підгортали, збирали жуків (аби не застосовувати хі­мії). Урожай видався високим.

Цього року хранителі му­зею взялися продовжити до­бру справу. Травневої соняч­ної днини посадили 200 кг вже власної насіннєвої бульби. Це значно більше, ніж минулого сезону — на 45 сотках. Вони ко­лись належали батькові Івана Франка — Якову.

«Біля будинку Каменяра є необроблені поля. В тому чис­лі - ділянки наших працівників. Один із них дозволив викорис­тати свою „цілину“. Ми маємо коней, овець, тож із перегноєм проблем не було. А для робіт винайняли трактор. Площу зо­рали, заборонували, закульти­вували і провели рядки», — про­довжує Богдан Лазорак.

Музейники сподіваються на хорошу віддачу. Усе зібране вони відправлять військовим. Це буде маленьким вкладом ко­лективу у нашу спільну перемогу над московським агресоором.

Додамо, що взялися за таку справу четверо людей — робіт­ник комплексного обслугову­вання, тракторист, електрик та директор.

Колись тут працювало 10 осіб технічного персоналу. За­раз дехто воює або поранений чи проходить медогляд перед службою. Ті ж, котрі залиши­лися, підтримують порядок у садибі-музеї та біля нього (ко­сять територію, ремонтують) й одночасно вирощують бульбу.