Головки рокамболю заважують понад 300 грамів
Володимир Мережко зі смт Баришівки, що у Київській області, понад п’ять років висаджує рокамболь — гібрид цибулі та часнику
Городники багатьох країн Європи та Азії вирощують згаданий екзот у промислових масштабах. В Україні ця культура поки що рідкісна, але щосезону набуває популярності.
Пан Володимир завіз новинку із Флориди (США). Там за сім доларів придбав одну головку. Пізніше її вдалося розмножити, і зараз цибуля-часник займає площу 10 соток.
Ентузіаст заснував «Клуб виробників рокамболю», довкола якого об'єдналися ті, хто вирощує цю рослину. Найбільше підходить їй клімат півдня України. Проте чоловік довів, що і в інших областях нашої держави теж можна збирати високі врожаї.
За словами Володимира Петровича, зазначена багаторічна культура належить до родини цибулевих (наземна частина нагадує цибулю-порей). Розмножується зубками. З бульбочок виростають однозубки, а наступного сезону — великі цибулини, що складаються з 4−8 зубків. Кожна заважує 250−350 г (звичайний озимий часник може вирости до 200 г).
На відміну від часнику, за розмноження рокамболь продукує прикореневі «дітки», котрі «сидять» на підземних стеблах — столонах або ж біля самої головки. Одна рослина продукує мінімум 3−5 таких утворень.
Господар, як правило, висаджує цей цибуле-часник із 25 вересня до 1 листопада. На його ділянці переважає пісок. Тож для підвищення родючості готує суміш із гною, сапропелю, торфу та попелу. Її вносить у борозни, відтак викладає репродуктивний матеріал («діток» заглиблює на 4 см, а зубчики — на 5 см).
Потім міжряддя необхідно вкрити соломою — для стабілізування вологості ґрунту. Надзвичайно важливий полив, без якого не отримати хороших результатів.
А ось хімічних речовин ґазда не використовує. Тільки перед висаджуванням протруює насіння препаратом Максим XL 035 FS. Це забезпечує хорошу вегетацію.
Бур’яни на площі, звісно, є, хоча й не так багато. Їх господар видаляє вручну.
Терміни збору рокамболю різні. Висаджений восени Володимир Петрович викопує наприкінці червня, а той, що потрапив у ґрунт під зиму, — останньої декади липня. Ознака стиглості - верхні листки жовтіють, а нижні - сохнуть.
Рокамболь обережно очищають від налиплої землі, потім обрізають корінці, бадилля і добре просушують. Для цього рекомендується з'єднати по кілька головок у пучки чи заплести косами й розвісити в належно провітрюваному місці.
На зберігання закладають лише здорові екземпляри. Тримати їх слід у ящиках за температури +10−12°С. Так овочі не втрачатимуть своїх якостей аж до квітня.
«Рокамболь нагадує водночас цибулю й часник, — каже Володимир Мережко.- Гострота приглушена, завдяки чому досягається приємне поєднання смакових якостей.
Вживають його свіжим і маринованим (цибулину та листя). Можна консервувати або готувати приправу для м’ясних страв, салатів".
До речі, ці овочі містять увесь спектр лікувальних властивостей звичайного часнику. Окрім того, мають велику кількість вітамінів, ефірних олій, аскорбінову кислоту й багато інших корисних елементів.
