Косметика, яку хочеться… з'їсти

Приклад Катерини Василенко з міста Кам’янського на Дніпровщині свідчить про те, що талановита людина завжди знайде місце під сонцем. Переселившись до Рівного, виграла мікроґрант на відкриття власної справи. Одержавши від держави 200 тисяч гривень, жінка зайнялася виготовленням косметики ручної роботи. І вже освоїла випуск близько 80 видів продукції!

Катя з дитинства дуже любила хімію. Закінчила у Дніпрі Український державний хіміко-технологічний університет. Став­ши дипломованим фахівцем, захистила дисертацію і стала кандидатом наук у галу­зі хімічної технології та інженерії. Упродовж кількох років викладала у своєму виші. А напередодні повномасштабної російсько-української війни жінка та її чоловік Сер­гій змінили місце проживання, оскільки він знайшов роботу в Рівному.

Я довго не могла підібрати косметику, тож вирішила сама створити для себе засоби для дбайливого догляду за тілом, обличчям та волоссям — на основі природних компонен­тів, — розповідає Катерина Василенко. — Хо­тілося на практиці використати усі знання, які накопичила за попередні роки. Крім того, мене надихала можливість виготовити ефек­тивніші та безпечніші косметичні засоби, ніж ті, які можна придбати у торгових мережах.

Найперше науковиця взялася за мило­варіння, виготовлення скрабів для обличчя та тіла. Скажімо, мило готує з додаванням квітів, рожевих і зелених глин, найрізнома­нітніших олій та ароматів. Має в асорти­менті із запахом апельсина, лаванди, ли­мона, манго та граната. Кожне — особливе, для іншого типу шкіри. А форми які! Деяким рівнянкам таке мило настільки подобаєть­ся, що залишають його як сувенір. Брусоч­ки нарізного мила виглядають як шматочки торта. А скраби для тіла майстриня виго­товляє у вигляді… цукерок. Хто не знає, не­одмінно тягне цю красу до рота. Тож Кате­рина спеціально зробила застереження на упаковці - «Не з'їж мене». Тепер в асорти­менті має й авторські маски для волосся, креми, гелі для душу, тверді та рідкі шампу­ні, масажні свічки та олійки для тіла.

Косметику готую з українських та ан­глійських, таїландських, французьких, швейцарських інгредієнтів, — зауважує жін­ка. — Найперше випробовую її на собі, чо­ловікові та тест-групах дівчат. Ґрантові ко­шти дуже стали в пригоді, адже частину з них я вже витратила на закупівлю необхід­ного обладнання.