Ляльки від Зари

Майстриня із Запоріжжя Зоряна Корнієнко виготовляє іграшки з душею

Фото з Інстаграму zara_art_doll
Фото з Інстаграму zara_art_doll

В одній із творчих груп, у якій майстрині розповідають про свої роботи, побачила таке повідомлення:

«Я автор іграшок з душею, які шию за власними викройками, — написала Зара Корнієнко із Запоріжжя. — Маю інвалідність з дитинства. Тож це моє хобі і робота. Будь ласка, підтримайте мене покупкою іграшок, допоможіть з літньою матір'ю пережити цю війну…Оплатити лікування та просто вижити».

Я вирішила розпитати Зару (її повне ім'я — Зоряна) про її творчість та життя. Її іграшки і справді дуже милі!

— Моє захоплення іграшками почалося ще з дитинства. Я завжди щось майструвала, шила лялькам одежу, плела спицями. Малювала. Одного разу навіть зшила з мамою та подругою ляльку зростом з дорослу людину. Ми винесли її на вулицю, сміху було на весь двір. Бабці на лавочці подумали, що ми тягнемо якогось нетверезого чоловіка, бо ми одягнули на ляльку спортивний костюм, кепку і кросівки… Навіть перехожі зупинялися, і розпитували, як ми зробили таку ляльку?! Усім тоді підняли настрій.

Я сама вчилася шити ляльки, — веде далі Зара. — Іноді запитувала у мами, як правильно кроїти тканину? Зо дев’ять років тому почала займатися шарнірними ляльками, але вони дуже затратні. Матеріали дорогі. Я іноді замість ліків купувала упаковку спеціальної глини для ліплення… На виготовлення шарнірної ляльки йде від декількох місяців до року. Аби досягти хорошого результату, потрібно постійно щось змінювати. А м’яку іграшку можу пошити за декілька днів. Її теж сама навчилася виготовляти (кроїти). Подивилась кілька відеороликів на YouTube. Так виник мій бренд (якщо можна так сказати) — Zara art Doll (усміхається.- Авт.). Мої роботи в основному купують українці, які живуть за кордоном.

— Ви розповідали у соцмережах про себе, і про те, що доглядаєте за хворою матір'ю. Якої допомоги потребуєте?

— Мамі 70 років. У нас обох багато хронічних захворювань. Мріємо зробити у квартирі ремонт: вставити пластикові вікна; купити ортопедичний диван, бо у мене хвора спина (мала кілька травм). А ще купити нові меблі на кухню, бо старі вже зовсім розвалюються. Мрію про свою майстерню. Я навіть мала деякі плани щодо дизайну, але почалась війна… Найкраща допомога, — щоб люди купували мої іграшки! У нас з мамою постійна потреба у ліках, їй поставили діагноз «атеросклероз судин головного мозку», і виявили проблеми з серцем, це головне, що треба лікувати. У неї гіпертонія 3 ступеня.

Коли мама захворіла, я почала читати про цю хворобу, де тільки можна було! Консультувалася з різними лікарями. Дізнавалася про нові ліки. І у неї знизився артеріальний тиск зі 180/100 до 140/80! Тож мої старання не були даремними. Я навіть про гіпертонію, сколіоз, та їх лікування розповідала у своєму Instagram.

— Ситуація у Запоріжжі і надалі є складною, у місті постійні вибухи…

— Запоріжжя — прифронтове місто! Вночі від звуків вибухів підлітаємо з ліжка… Коли звучить тривога, швидко одягаємося, і біжимо з мамою у холодний затхлий підвал. Там сидимо до відбою.