«Минули часи, коли Нобелівську премію отримували знані, яскраві і екранізовані автори»

Чому переможницею Нобелівської премії з літератури стала французька письменниця Анні Ерно

Анні Ерно. Фото ВВС
Анні Ерно. Фото ВВС

Три роки поспіль найголовнішою літературною премією світу відзначають авторів, які максимально нейтральні щодо гострих політичних питань. Цьогоріч Нобелівську премію з літератури отримала 82-річна французька письменниця Анні Ерно, яка впродовж свого літературного шляху писала автофікшн — тексти на межі біографії та художньої літератури.

Анні Ерно — 82 роки. У літературі - з 1974 року, коли вийшли її дебютні «Порожні шафи». Це була хуліганська книжка про кілька днів із життя однієї людини — філологині. За цей час вона має вирішити: продовжувати пошук себе чи народити дитину і зануритися у буржуазний шлюб. Вона міркує про власне дитинство, думає, чи хоче перетворитися на своїх батьків. Героїня вагітна, але обирає аборт. Анні Ерно натякає: життя жінки — весь час бути напередодні якоїсь чергової великої війни. Роздуми героїня веде, лежачи у гінекологічному кріслі під знеболювальними. Тоді, власне, Анні Ерно помітили. Нині у доробку письменниці - 20 романів. Не можна сказати, що якісь із них хітові, якісь провальні, вони отримували порівну уваги і премій. Непоміченими її твори не проходили, але так яскраво про себе заявити, як у випадку «Порожніх шаф», уже не вийшло.

Анні народилася і виросла в Івето (Нормандія). Багато пише про своє дитинство, це одна з провідних її тем. Чи не у кожній своїй прозі так чи інакше пише про батьків. Нобелівська лауреатка розлучена, прожила у шлюбі 17 років, народила двох синів.

Нагадаю, у березні 2022 року на здобуття Нобелівської премії було висунуто українського письменника Сергія Жадана. Причому, зробила це Польща.

Українська спільнота по-різному відреагувала на нового Нобелівського лауреата з літератури. Хтось знизує плечима, мовляв, хто така, чому не знаємо… Інші вважають, що є багато інших, більш достойних авторів, які заслуговують цього високого звання. А що думають з цього приводу українські письменники?

Коментарі для «ВЗ»

Андрій Кокотюха, письменник

— Нобелівський комітет не керується думкою читаючої спільноти в усьому світі. А думка читаючої спільноти така: якщо книжка подобається більшості, то тиражі цих авторів ростуть, бо люди ці книжки купують. Однак останні щонайменше десять років Нобелівську премію у галузі літератури отримують менш відомі, а то й абсолютно невідомі широкому загалу автори. Твори Анні Ерно колись переклали українською за програмою «Сковорода» (програма, яку здійснюють Посольство Франції та Французький інститут в Україні, має на меті надання підтримки українським видавництвам для перекладу та видання творів сучасних французьких авторів. - Г.Я.), але це був невеликий тираж. Її аудиторія — «освічені жінки» — філологи, близькі до феміністичних поглядів. Анні Ерно у своїх творах описує особистий досвід — як вона робила аборт, чи невдалий досвід з чоловіками…

Письменниця самозаглиблена, перебуває у самоізоляції. Це як Світлана Алексієвич (Нобелівська лауреатка 2015 року — Г.Я.). З одного боку, знана на пострадянському просторі, але мало відома у більш цивілізованому світі. У своїх книгах згадує про своє радянське минуле… А нині сидить у ворожій нам Білорусії і ні слова не каже — ні за, ні проти того, що зараз відбувається в Україні.

Тобто її не цікавить, що відбувається ані в її країні, ані довкола неї. На жаль, минули ті часи, коли Нобелівську премію отримували знані, яскраві і екранізовані автори. До прикладу, Вільям Голдінг за «Володаря мух», Ернест Гемінгвей за «Старого і море», чи Габрієль Г. Маркес за «100 років самотності»… Усі, хто був у широкому інформаційному полі, у першій чверті ХХІ століття не є у полі зору Нобелівського комітету. Тепер чим менше говорять про автора, тим більше у нього є варіантів отримати Нобелівську премію.

Галина Вдовиченко, письменниця

— Проза Анні Ерно була свого часу революційною. Ключове слово «була». Французька письменниця сміливо й відверто препарувала власні почуття й емоції, свій життєвий досвід, перетворюючи події приватного життя на літературний матеріал. І цілковито заслужено отримувала за свої книжки престижні премії. Українською перекладені кілька романів Ерно, вони невеличкі за обсягом. Її «Пристрасть» для багатьох стала відкриттям — з такими натуралістичними відвертостями у минулому столітті мало хто писав. Але цьогорічна Нобелівка з літератури спізнилась в оцінці творчості Анні Ерно на пару десятиліть. І визначилась з переможцем, відводячи погляд від письменника з України. Недостатньо відомий? У книгарнях Німеччини Жадану присвячені окремі полиці з перекладеними книжками (щоправда, поруч туляться поодинокі книжки Алексієвич і Достоєвського). Побіля портрета письменника з України, відзначеного цьогоріч Премією миру німецьких книгарів і Премією Ганни Арендт — кілька його книжок. Твори Жадана перекладають і перекладатимуть ще більше. У літературної «Нобелівки» були підстави зауважити творчість українського письменника саме зараз, тобто вчасно. Але обережна «Нобелівка» озирнулася в минуле.

Схожі новини