«Споживання кави — складова здорового способу життя»

Аби це довести, вчені з Австралії протягом 12 років вивчали дані 450 тисяч учасників унікального дослідження

Фото cnn.com (ілюстративне)
Фото cnn.com (ілюстративне)

1 жовтня у світі відзначають Міжнародний день кави, започаткований Міжнародною кавовою організацію (ICO). Тож саме сьогодні варто ознайомитися з результатами багаторічного дослідження австралійських учених, які оприлюднило наукове видання European Journal of Preventive Cardiology. Висновок керівника дослідження, професора Пітера Кістлера, для кавоманів як бальзам на серце: «Споживання кави слід розглядати як складову здорового способу життя».

За результатами дослідження австралійських учених, люди, які п’ють дві-три філіжанки кави щодня (навіть розчинної або без кофеїну), живуть довше й наражаються на менший ризик серцево-судинних захворювань — порівняно з тими людьми, які взагалі не п’ють кави.

Кава добра на серце й знижує ризик смерті

Австралійські вчені дослідили зв’язок між уживанням різних типів кави та випадками серцевої аритмії, серцево-судинних захворювань і смертністю, використавши дані британського Biobank. Цей ресурс рекрутував для свого дослідження кількасот дорослих осіб віком від 40 до 69 років.

«У цьому великому спостережному дослідженні ми встановили, що вживання меленої, розчинної і безкофеїнової кави пов’язане зі зниженням частоти серцево-судинних захворювань і смертності від серцево-судинних захворювань, або з будь-яких інших причин, — розповів керівник дослідження, професор Пітер Кістлер із Baker Heart and Diabetes Research Institute у Мельбурні (Австралія). — Результати свідчать, що помірне споживання кави слід розглядати як складову здорового способу життя».

У дослідженні, яке тривало 12,5 року, взяли участь 450 тисяч осіб, які на початку експерименту не мали аритмії або інших серцево-судинних захворювань. Середній вік учасників дослідження — 58 років, 55,3% з них буди жінками.

Найкраще пити мелену каву

Спочатку учасники експерименту відповіли на запитання анкети про те, скільки горняток кави вони випивають щодня, і яку саме каву зазвичай п’ють — розчинну, мелену (наприклад, еспресо чи капучино), чи каву без кофеїну. Згідно з відповідями учасників експерименту, 44,1% з них пили розчинну каву, 18,4% - мелену, 15,2% - каву без кофеїну, а 22,4% не пили каву взагалі.

Потім учасників експерименту розділили на шість категорій, згідно з їхнім денним споживанням кави: ті, хто не п'є каву взагалі; п'є одну філіжанку на кілька днів; одну щодня; дві-три; чотири-п'ять і понад п’яти на день.

За весь період експерименту 6,2% його учасників померли. Як з’ясувалося, смертність серед тих, хто пив каву, була меншою. Найбільше зниження ризику смерті - у тих, хто щодня випивав дві-три кави. Порівняно з тими, хто не пив каву взагалі - на 11, 14 і 27 відсотків (ці цифри відповідно для розчинної кави, кави без кофеїну й меленої кави).

Серцево-судинні захворювання були діагностовані у 9,6% учасників експерименту. Найменший ризик виникнення цих захворювань спостерігався у тих учасників дослідження, які випивали 2−3 кави щодня. Порівняно з тими, які не пили каву взагалі - на 6, 9 і 20 відсотків (ці цифри відповідно для кави без кофеїну, розчинної і меленої кави).

Нарешті, серцеву аритмію під час дослідження діагностували у 6,7% його учасників. Як з’ясувалося, мелена й розчинна кава знижують ризик появи аритмії. Порівняно з тими, хто не пив каву взагалі, найнижчий ризик появи серцевої аритмії відзначили у тих, хто випивав щодня 4−5 горняток меленої кави й 2−3 розчинної - зниження ризику відповідно на 17 і 12 відсотків.

«Кофеїн є найвідомішим інгредієнтом кави, але цей напій містить понад сто інших біологічно активних речовин, — розповів професор Кістлер. — Цілком імовірно, що саме ті сполуки відповідальні за позитивний зв’язок між споживанням кави, серцево-судинними захворюваннями й виживанням. Наші результати показують, що від помірного споживання будь-якої кави відмовлятися не варто. Навпаки, нею можна насолоджуватися, адже кава добре впливає на серце».