Ексклюзивні вироби Ніни Кандиби

Лише три роки після смер­ті тата пані Ніна мешкає в батьківській оселі. А до того, маючи дві вищі освіти, працювала у сфері автосервісу (м. Київ). Саме тоді й спробува­ла створювати іграшки методом валяння. Та спершу пройшла курси у Інтернеті.

Усе давалося легко і просто. Незабаром із-під її вправних рук з’явилися кумедні та оригіналь­ні білочки, лисички, їжачки, бич­ки, поросятка, зайчики, ведме­дики, які презентувала друзям і рідним. Невдовзі почали надхо­дити замовлення.

— Мені подобається виготов­ляти речі власноруч, — говорить Ніна Анатоліївна. — Тоді відпочи­ваю душею, релаксую, отримую неймовірний позитив, заряджа­юсь гарним настроєм.

Зараз у мисткині чимало ша­нувальників творчості. Її вироби неповторні, кожен екземпляр — цікавий довершений образ, а в окремих із них на кумедних мордочках застигла казкова усмішка чи, навпаки, зосеред­женість…

Умілиця з дитинства чудово в’яже гачком. Тож має в активі одяг, серветки, килимки, пле­ди, накидки на крісла. Особли­во до душі творчій жінці ажурне в’язання. Відтак поповнює свій гардероб ексклюзивним вбран­ням. Фасони суконь та костюмів створює сама. Спочатку малює в уяві, а тоді береться за гачок і нитки.

Чудові вироби талановитої рукодільниці є у відомих пред­ставниць українського політи­куму, естради, бізнесу. Звісно, вони в єдиному примірнику — вишукані, красиві, добротні, справжні родзинки навіть для прискіпливих модниць. А пледи й інші предмети побуту створю­ють особливий затишок і ком­форт в оселі, спонукають до по­зитивних думок, заспокоюють.

— Мрію освоїти речі у стилі ірландського мережива та під­корити метод валяння, виготов­ляючи пальта і головні убори, — додає талановита представ­ниця хенд-мейду.

Найперші поціновувачі її творчості - мама, дорослий син Богдан, колеги та подруги. До речі, педагогиня залюбки пере­дає свої секрети всім охочим.

Світлана Малиношевська