«На міжнародній кіноарені зможемо говорити про війну за допомогою культурної дипломатії»

Світова прем'єра фільму «Люксембург. Люксембург» молодого українського режисера Антоніо Лукіча відбудеться на 79-му Венеційському кінофестивалі у конкурсі «Горизонти». Фестиваль відбудеться з 31 серпня до 10 вересня. Також стрічку відібрали до участі у програмі «Сучасне світове кіно» Міжнародного кінофестивалю у Торонто.

«Люксембург, Люксембург» — це вже друга повнометражна робота Антоніо Лукіча. Три роки тому, тоді ще 27-річний, Антоніо Лукіч увірвався у світ кінематографа дуже стрімко і заявив про себе надзвичайно голосно. Спочатку його картина «У Манчестері йшов дощ» стала кращою з кращих серед студентських робіт і здобула перемогу на VIII Одеському кінофестивалі. А повнометражний фільм Лукіча, «Мої думки тихі» отримав приз журі на 54-му кінофестивалі у Карлових Варах (Чехія) і низку високих нагород на Х Одеському міжнародному кінофестивалі. «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча переміг на VІІІ Трускавецькому кінофестивалі «Корона Карпат» і отримав найвищу нагороду «Золоту корону». На онлайн-церемонії Четвертої Національної кінопремії «Золота Дзиґа» найкращою стрічкою року також було названо фільм «Мої думки тихі».

Чи матиме стільки нагород нова робота 30-річного режисера Антоніо Лукіча «Люксембург. Люксембург»?

У травні 2022 року «Люксембург, Люксембург» став одним з п’яти переможців програми підтримки міжнародної промоції українських фільмів proMOTION, започаткованої Українським інститутом. Виробництвом фільму займався український кінопродакшн ForeFilms.

Стрічка розповідає про братів-близнюків, які намагаються дати раду власному життю, в якому раптово з’являється давно зниклий батько. Головні ролі у стрічці виконали учасники реп-гурту «Курган і Agregat» — брати Раміл та Аміл Насірови.

За кілька днів до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну творцям фільму «Люксембург. Люксембург» надійшов лист, у якому йшлося, що фільм відібрано до участі у Венеційському кінофестивалі. Усі раділи цій новині. Однак після 24 лютого постало питання — як встигнути довершити фільм?

Команда була розкидана по Україні та світу, оскільки багато хто поїхав із країни, а хтось — був на фронті.

Завдяки тому, що ЗСУ звільнили Київську область, частина команди та режисер змогли повернутися до Києва і дозняти стрічку. Правда, за словами Антоніо Лукіча, деякі сцени довелося «забрати», а деякі - дозняти.

— Ми все ж таки встигли і зараз маємо честь представляти Україну на міжнародній кіноарені та зможемо говорити про війну з росією за допомогою культурної дипломатії, — розповів Антоніо Лукіч. — У час війни важко оцінити важливість потрапляння фільму в офіційну програму на фестиваль класу, А — такий, як Венеційський. Ми робили цей фільм самовіддано для наших людей і мріємо про те, щоб якомога більше наших людей змогли його подивитись в наших кінотеатрах та отримати емоцію.