«Ця пісня про жінок, які тримають тил» (відео)

20 серпня відома українська співачка Наталка Карпа після благодійних концертів для українських військових вирушає в тур до Дня Незалежності України у США, де разом з благодійним фондом Revived Soldiers Ukraine візьме участь в зборі коштів для протезування та реабілітації поранених українських воїнів.

А сьогодні, 12 серпня, на усіх музичних платформах відбувся реліз пісні «Жінка, що тебе чекає», працювати над якою артистка почала ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Як створювався трек та про що співає, Наталка Карпа розповіла журналістці «ВЗ».

— Це моя перша така робота під час повномасштабного вторгнення росії в Україну, — каже артистка. — Приблизно наприкінці січня мені написав Влад Дарвін — автор багатьох відомих хітів, мовляв, хоче зі мною поспілкуватися, бо має для мене пісню. А річ у тім, що я давно його просила, щоб написав пісню саме для мене. Але Влад не пише «на замовлення», а лише тоді, коли має особливе натхнення. Бо це автор, який не штампує творів, має відчувати людину, для якої пише, розуміти ситуацію. А тут на одному подиху написав для мене пісню. Коли він мені її скинув, я слухаю кілька разів. І щоразу сироти «бігали» по тілу. Влад мені цю пісню подарував, і ми почали працювати над нею.

— Щось було незвичне під час запису?

— Був момент, коли Влад мені приніс цигарку, бо казав, що я — надто правильна. І був дуже здивований, що я не палю. «Уяви собі, що ти переживаєш, ти десь трохи „неправильна“, припалюєш цигарку». Малював мені образи жінок різних. І ми робили образ жінки. А вони бувають різні. Цю роботу ми завершили 22 лютого — за два дні до вторгнення. Я мала намір запрезентувати її у перші дні весни, бо це мав бути весняний трек для жінок — про силу жінки. А коли почалися вибухи, і ми усе це пережили і переживаємо досі. У мене, як і у багатьох жінок, були такі стани, коли хочеться скрутитися у клубок, або до стану сліз і крику. Почалися, так звані, гойдалки, які переживала кожна жінка. Мене трохи струсонула Світлана Тарабарова. Ми з нею приїхали на один з концертів у Празі, і вона мені сказала: «Карпа, тут треба, як танк валити — пісню за піснею. Бо нам треба зараз показати українську культуру, бо це — наш фронт!».

— Власне, Тарабарова вас і надихнула до завершення роботи над треком?

— Так. От тоді я і зрозуміла, що треба повертатися до студійної роботи. У Львові ми вже доробляли. Мабуть, час цієї пісні «Жінка, що тебе чекає» прийшов саме зараз. Пісня набула трансформації. Вона про тих жінок, які чекають на своїх чоловіків з фронту, а тут, у тилу, вони тримають надійний тил. Чоловіки боронять Україну на фронті, а жінки тримають фронт родини, цінностей домашнього вогнища. От мені хотілося, щоб ця пісня стала підтримкою для тих жінок.

Бо ще у 2016-му, на початку наших стосунків з моїм майбутнім чоловіком, ми з ним гостювали у його бойових побратимів, і там я познайомилась з дружинами військових. Я плакала від їх історій, як вони проводжали чоловіків на фронт, про ці повідомлення, які чекаєш перед сном, бо заснути неможливо від тривоги, і як радієш короткому: «Живий, все добре». Про те, як дітей заспокоювали, а самі не знаходили собі місця вдома, про ті короткі, але щасливі зустрічі під час ротацій і знову сльози прощання… А зараз з цим зіткнулись сотні тисяч українських сімей.

Окрім того, що виходить ця пісня, ми працюємо над соціальним проєктом — хочемо зняти невеликий документальний фільм. Це будуть розповіді семи різних жінок, які тут, у тилу, чекають своїх коханих, а їхні чоловіки — на фронті. І саундтреком до цього фільму стане ця пісня «Жінка, що тебе чекає».