«Ця пісня про жінок, які тримають тил» (відео)
12 серпня на усіх музичних платформах відбувся реліз пісні «Жінка, що тебе чекає»
20 серпня відома українська співачка Наталка Карпа після благодійних концертів для українських військових вирушає в тур до Дня Незалежності України у США, де разом з благодійним фондом Revived Soldiers Ukraine візьме участь в зборі коштів для протезування та реабілітації поранених українських воїнів.
А сьогодні, 12 серпня, на усіх музичних платформах відбувся реліз пісні «Жінка, що тебе чекає», працювати над якою артистка почала ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Як створювався трек та про що співає, Наталка Карпа розповіла журналістці «ВЗ».
— Це моя перша така робота під час повномасштабного вторгнення росії в Україну, — каже артистка. — Приблизно наприкінці січня мені написав Влад Дарвін — автор багатьох відомих хітів, мовляв, хоче зі мною поспілкуватися, бо має для мене пісню. А річ у тім, що я давно його просила, щоб написав пісню саме для мене. Але Влад не пише «на замовлення», а лише тоді, коли має особливе натхнення. Бо це автор, який не штампує творів, має відчувати людину, для якої пише, розуміти ситуацію. А тут на одному подиху написав для мене пісню. Коли він мені її скинув, я слухаю кілька разів. І щоразу сироти «бігали» по тілу. Влад мені цю пісню подарував, і ми почали працювати над нею.
— Щось було незвичне під час запису?
— Був момент, коли Влад мені приніс цигарку, бо казав, що я — надто правильна. І був дуже здивований, що я не палю. «Уяви собі, що ти переживаєш, ти десь трохи „неправильна“, припалюєш цигарку». Малював мені образи жінок різних. І ми робили образ жінки. А вони бувають різні. Цю роботу ми завершили 22 лютого — за два дні до вторгнення. Я мала намір запрезентувати її у перші дні весни, бо це мав бути весняний трек для жінок — про силу жінки. А коли почалися вибухи, і ми усе це пережили і переживаємо досі. У мене, як і у багатьох жінок, були такі стани, коли хочеться скрутитися у клубок, або до стану сліз і крику. Почалися, так звані, гойдалки, які переживала кожна жінка. Мене трохи струсонула Світлана Тарабарова. Ми з нею приїхали на один з концертів у Празі, і вона мені сказала: «Карпа, тут треба, як танк валити — пісню за піснею. Бо нам треба зараз показати українську культуру, бо це — наш фронт!».
— Власне, Тарабарова вас і надихнула до завершення роботи над треком?
— Так. От тоді я і зрозуміла, що треба повертатися до студійної роботи. У Львові ми вже доробляли. Мабуть, час цієї пісні «Жінка, що тебе чекає» прийшов саме зараз. Пісня набула трансформації. Вона про тих жінок, які чекають на своїх чоловіків з фронту, а тут, у тилу, вони тримають надійний тил. Чоловіки боронять Україну на фронті, а жінки тримають фронт родини, цінностей домашнього вогнища. От мені хотілося, щоб ця пісня стала підтримкою для тих жінок.
Бо ще у 2016-му, на початку наших стосунків з моїм майбутнім чоловіком, ми з ним гостювали у його бойових побратимів, і там я познайомилась з дружинами військових. Я плакала від їх історій, як вони проводжали чоловіків на фронт, про ці повідомлення, які чекаєш перед сном, бо заснути неможливо від тривоги, і як радієш короткому: «Живий, все добре». Про те, як дітей заспокоювали, а самі не знаходили собі місця вдома, про ті короткі, але щасливі зустрічі під час ротацій і знову сльози прощання… А зараз з цим зіткнулись сотні тисяч українських сімей.
Окрім того, що виходить ця пісня, ми працюємо над соціальним проєктом — хочемо зняти невеликий документальний фільм. Це будуть розповіді семи різних жінок, які тут, у тилу, чекають своїх коханих, а їхні чоловіки — на фронті. І саундтреком до цього фільму стане ця пісня «Жінка, що тебе чекає».