Восьмирічний Юра Напора «наспівав» для ЗСУ понад 95 тисяч гривень

Восьмирічний Юрій Напора зі Львова довго не міг придумати — як і чим можна допомогти нашій армії. Якось побачив, що хлопчик з Чернігова співає і назбирав доволі вагому суму грошей і передав їх Благодійному фонду, який очолює Сергій Притула. Оскільки Юрчик з п’ятирічного віку навчається у Державній хоровій школі «Дударик», то зрозумів, що і він зможе.

— Відразу хочу зазначити, що це не моя ідея, — розповів журналістці «ВЗ» батько хлопчика Назар Напора. — Мені залишалося лише погодитися і допомогти своїй дитині. Бог дав моєму синові гарний голос і музикальний слух. Кожна совісна людина, яка є в Україні, але не воює, переживає за те, що несповна допомагає армії. От і у мене було таке відчуття. Хоча ми з дружиною не раз перераховували кошти на ЗСУ, але мені здавалося, що це ще не всі наші можливості. І коли Юра мені запропонував посприяти у проведенні його виступів, у мене від радості аж очі засвітилися.

— Де був його перший виступ?

— Маю зв’язки з міською радою міста Мостиська. Зателефонував заступникові міського голови, скинув відео, на якому співає мій син, і запитав, чи можна у Мостиськах виступити дитині для збору коштів, які буде акумульовано для ЗСУ. Мені посприяли. Ми вибрали доволі «прохідне» місце у центрі міста. Виступ тривав 40 хвилин. За цей час Юра зібрав 23,5 тисячі гривень. Гроші віддали у благодійний фонд при Мостиській міській раді. Того ж дня за якихось дві години привезли прилад нічного бачення, який поїхав на фронт. А ті 12 тисяч, що залишилися, Юра віддав для купівлі джипа «Ніссан», який також поїхав на Схід. Загалом на сьогодні наш син зібрав для ЗСУ понад 95 тисяч гривень.

— Маєте «мінусовку»?

— «Мінусовки» нема. Я йому акомпаную на синтезаторі.

— Співаєте на два голоси?

— Ні. Усі пісні Юра виконує сам.

— Який репертуар у вашого сина?

— Юра співає лише про війну. Здебільшого це ліричні пісні. До прикладу, «Балада про мальви» Володимира Івасюка (пісня про те, як матері втрачають своїх дітей), «Лети, журавушко, лети»… Ми підібрали такі пісні, що чіпляють за душу.

— Скільки загалом відбулося таких «вуличних» виступів?

— Було чотири виступи — у Мостиськах, Городку, Новояворівську і Яворові.

— А кошти з інших виступів?

— Передаємо військовому капелану, отцю Михайлові Греділю — пароху храму Благовіщення у Городку, який є керівником ГО «Апостольська Чота». Ця організація займається допомогою військовим. Ми беремо у них опломбовану скриньку, документи-погодження і працюємо.

— Чи не було у Юрчика зваби з цієї великої суми взяти собі бодай кілька сотень?

— Одного разу я вирішив його про це запитати. Ми закінчили виступ, Юра сідає зі скринькою на переднє сидіння, і я кажу: «Юра, може, витягнемо собі кілька гривень?». «Ти хочеш, щоб тебе Бог покарав?», — запитав він. Тільки не подумайте, що я його хвалю. Він учень ліцею № 51 імені Івана Франка, але лінується вчитися. Зате майже щодня ходить до церкви — прислуговує при Вівтарі у храмі Положення Поясу Пресвятої Богородиці УГКЦ. Я вам більше скажу, у дворічному віці він співав практично всі молитви. Хоч він їх і не розумів, але вже співав. Тепер усі Літургійні наспіви може проспівати і за священника, і за дяка. Час від часу Юра йде «на хори» до дяка, і вони там на два голоси «дякують».