«Дроновий» вівторок у Львові: без захисних обладунків іноземний волонтер Ципріан побіг у палаючий будинок…

«Поляк, який рятував українців, заслуговує на винагороду»

— У момент атаки російських дронів я перебувала у кафе біля Галицького ринку, якраз напроти того будинку, куди згодом вцілив «шахед». Передавала знайомій людині ліки, які отримала із Парижа, — розповіла кореспонденту «Високого Замку» організатор Французького клубу у Львові Ліана Бенке. — Все сталося на наших очах. Сильний вибух, вогонь, летять якісь шматки, кількасекундна метушня…

Пожежників ще не було. Натомість я побачила багатьох рядових людей, які побігли на місцеприльоту надавати допомогу. То були українські та іноземні волонтери, парамедики, які пройшли спеціальний вишкіл надання допомоги у таких ситуаціях. Побігли туди і наші волонтери, люди з «Волонтерської кави» на вул. Руській. Серед них я побачила дівчину, яка мала зі собою аптечку — вона взялася перев’язувати якогось хлопця. Були і люди ізтурнікетами для зупинки кровотечі…

Один із представників цієї команди, молодий поляк, побіг на третій поверх рятувати постраждалих. І незабаром вивів звідти стареньку бабцю. Справжній Герой! Не маючи захисних обладунків, він кинувся туди, де палав вогонь. Було видно, діяв дуже професійно. Коли зробив свою справу, прибіг у кафе, віддихався, випив водички — і потім, коли рятувальні роботи вже проводили працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій — пішов у візових справах до польського консульства.

Як я згодом дізналася, ця молода людина входить до волонтерської організації, активно допомагає Збройним силам України. Увечері у вівторок він знову вирушив до своєї країни, щоб якнайшвидше повернутися до нас із благодійною допомогою…

Вважаю, цей хлопець заслуговує на якусь винагороду від України, від Львова…

«Разом з друзями допоможемо бабусі зробити ремонт в її знищеній хаті…»

Ми розшукали того відважного поляка! Знайомтеся: громадянин Польщі Ципріан Хмєлевскі. 36 років. Волонтер в Україні. Прекрасно спілкується українською. Просимо Ципріана згадати той складний день у Львові…

— У минулий вівторок після обіду разом з друзями, українськими військовими, я був на площі Ринок, на розі вулиць Сербської і Руської. Коли почули звук вибуху, швидко побігли у те місце. У мене з собою було дві аптечки. Вже через хвилину опинилися біля будинку, в який влучив російський дрон. Туди ж швидко прибігли медики… Розуміли, що там можуть бути старенькі люди, що комусь потрібна буде евакуація, комусь — медична допомога.

Коли вибіг по сходах на третій поверх, побачив стареньку шоковану пані, їй було років за 75. Треба було допомогти їй взутися, взяти найнеобхідніше з одягу. Попри розгубленість, вона усвідомлювала свої дії. Показувала, де перед виходом можна вимкнути світло…

Я квапився, бо від пожежників почув, що тріщить дах, що будь-якої миті він може обвалитися. Жіночка хотіла взяти зі собою ще якісь сумки. Але сказав їй, що часу на це немає - треба швидко покидати будинок, бо існує загроза для її життя. Все ж таки деякі речі взяли…

Ту старшу пані передав медичці. Перевірив сусідні квартири, чи немає там людей, а потім спустився вниз — там нас чекали інші важливі справи…

Як тільки у мене після нового приїзду до Львова з’явиться можливість, знайду ту жіночку. Напевно, після гасіння пожежі в її помешканні багато води. Тому разом з іншими іноземними волонтерами у Львові підемо до неї - може, потрібна буде якась допомога при ремонті квартири. Постараємося старенькій допомогти.

Коли передали її у надійні руки, разом з іншими волонтерами, українськими друзями — військовими ветеранами ми відпихали з небезпечного місця легкову машину, яка могла спалахнути, забирали дошки, які вже горіли…

Волонтерам найважливіше було після вибуху якомога швидше провести евакуацію людей, звільнити місце під будинком для роботи професійних пожежних — а потім попросити громадян розосередитися, піти з вулиці. Все зайняло якихось 7−8 хвилин. Максимальна швидкість дій була потрібна була через загрозу повторної атаки російських дронів по масовому скупченню людей — таке у цій війні вже траплялося не раз…

Ми запитали у Ципріана, звідки у нього такі професійні навички рятувальних робіт.

— У мене є здобутий у Норвегії сертифікат пожежної безпеки і безпеки праці на індустріальнихта нафтогазових об'єктах. Цей досвід допоміг і тут, в Україні.