Різдвяний «павук»
Майстриня Марія Янко навчає дітей робити святковий атрибут зі соломи
Великі, на повен людський зріст, і маленькі, які можна вмістити у невелику коробку. Ці «павучки» – чудові обереги зі соломи. Плете їх Марія Янко зі Львова, член Національної спілки народних майстрів України.
Як виготовляти павуки, Марії показала мати. Одного разу сказала: «Покажу тобі, що ми робили вдома на Різдво».
«Вдома» – це землі на пограниччі Лемківщини та Бойківщини, звідки вони були переселені 1947 року. Тоді, у передсвяткові дні, сім’я сиділа за столом, усі разом робили павука і колядували. Так діти вивчали і колядки, і щедрівки, і віншування.
Павук мав бути у кожній хаті на Різдво, як дідух, сніп вівса, як карачун – круглий, як сонце, хліб, із зубчиком часнику посередині. Павук висів посередині хати. На столі горіла свічка, від полум’я якої павук крутився…
Марія Янко працює у Львівській дитячій школі народних мистецтв. Перед Різдвом проводить майстер-класи з виготовлення павука.
На столику перед кожним – моток ниток, циганська голка і ножиці. Насамперед треба ретельно підготувати соломинки. Для виготовлення павука більш придатне житнє стебло, аніж пшеничне, воно міцніше, а якщо менш дозріле, то не ламається, не тріскає і довше зберігається.
Майстриня навчає: «Для павучка потрібні соломинки однакового розміру. Де треба підрівняти, підрізуємо ножицями. Павук сплітатимемо із ромбиків. Кожен із них складається із 12 соломин».
Окрім ромбиків, роблять зірочки і ангелики, прикрашають квіточками з кольорового паперу. Щоб павук був гарний, треба щонайменше 12 ромбиків. Є великі вироби, на повен людський зріст, є мініатюрні. Хоч маленькі, але робота біля них – філігранна. Готовий виріб виглядає як справжній витвір мистецтва. Кожна соломинка блищить як полірована.
Мисткиня на своїх майстер-класах розповідає про значення павучка у домі як оберега, невід’ємного атрибуту Різдвяних свят. За легендою, свого часу маленький павучок врятував Святу родину від Ірода. «Коли Марія втікала зі сином і заховалася у печері, павучок швиденько заснував вхід до неї. Переслідувачі, побачивши павутиння, подумали, що тут давненько нікого не було, і поїхали далі, – розповіла пані Марія. – Можливо, від цієї легенди пішло те, що на селі і досі вбити павука вважається гріхом».
Є ще одна легенда, пов’язана з павучком. Коли народився Ісус і лежав у яслах, то худібка – кози, корівка, коник – своїм диханням зігрівала маленьке Боже дитятко. Павучок сидів сумний і думав, як може знадобитися. Вирішив ті шпаринки, крізь які вітер завівав, закрити павутинням, щоб було тепло Божому дитятку.
«Віддавна «павук» висів у хаті до Водохреща, потім його спалювали. Таким чином спалювали ніби усе зло, яке він у себе увібрав, – розповідає пані Марія. – Однак після того, як я посиділа біля нього тиждень, мені не хочеться його знищувати. Не один рік висить у мене у куточку, крутиться і милує око».
Читайте також: Солом’яні вироби дарують святковий настрій
