«Як тільки чуємо спів, вже з перших нот знаємо, чим то закінчиться»

Четвертий раз поспіль газета “Високий Замок” є ексклюзивним медіапартнером конкурсу вокалістів “Пам’яті Мусліма Магомаєва”, який відбувається у Трускавці. На цьому конкурсі для учасників відсутні будь-які внески. Ба більше! Проживання, харчування та навіть екскурсії забезпечують організатори – народний артист України, голова Азербайджанського культурного центру імені Мусліма Магомаєва Гурбан Аббасов та його помічниця – телеведуча, співачка Наталія Кудряшова. Долучається і мер Трускавця Андрій Кульчинський та команда меценатів.

Члени журі також незмінні – завідувач кафедри соль­ного співу Національної музичної академії імені Чай­ковського, народний артист України Олександр Дяченко, завідувачка кафедри акаде­мічного співу Львівської на­ціональної музичної акаде­мії імені М. Лисенка, народна артистка України Людмила Божко. Вперше цьогоріч чле­ном журі стала професор Бакинської музичної акаде­мії кафедри сольного співу Гюльмаз Ісмаїлова.

Муслім Магомаєв – кумир поколінь, володар прекрасно­го баритону. Він був унікальним виконавцем, таким і став кон­курс, присвячений його пам’яті. Завдання конкурсу – відкрити вокалістів, які однаково вправ­но співають і оперу, і естраду. У відбіркових турах конкурсанти виконували академічний (опер­ний) репертуар для власного голосу і естрадну пісню Муслі­ма Магомаєва. Обов’язковим конкурсним твором є україн­ська народна пісня «Дивлюсь я на небо» з репертуару Мусліма Магомаєва.

Участь у конкурсі беруть про­фесійні виконавці віком від 16 до 40 років, які мають спеціаль­ну музичну освіту, та студенти музичних вищих навчальних за­кладів та коледжів.

Мабуть, найзворушливі­шим моментом конкурсу ста­ло виконання української пісні “Дивлюсь я на небо” іноземця­ми – двома казахами, азербай­джанцем та китайцем.

– Знаємося з представником Китаю Лю Куо давно – хлопець брав участь у концерті романсів, що відбувся у червні, – розпові­ла журналістці “ВЗ” Наталія Ку­дряшова. – Він народився у ки­тайській провінції Хебей, зараз асистент-стажист Національної музичної академії імені Петра Чайковського. Тоді, на концерті, заспівав «Стоїть гора високая», і ніхто не повірив, що виконавець з Китаю, бо настільки гарно за­співав українською.

Цьогоріч участь у конкур­сі взяли багато дівчат. Пісня Отаманші з мультфільму “Бре­менські музиканти” (її співав у мультику Муслім Магомаєв) у виконанні студентки Національ­ної музичної академії імені Чай­ковського Анастасії Варги “пі­дірвала” зал. Це була справжня постановка – з танцями, карта­ми і, звісно, грошима...

Як і у попередні роки, “Висо­кий Замок” традиційно обирав свого “фаворита”. Було непро­сто, адже майже кожен заслу­говує на інтерв’ю в одному з ви­пусків нашого видання. Однак мусила віддати перевагу лише одному конкурсанту. Люблю наполегливих людей, які впер­то йдуть до своєї мрії. Ще то­рік, після “сліпих” прослухову­вань, на конкурс мав їхати тенор Євгеній Васюков. Однак хло­пець захворів на ковід. Цього року зателефонував Наталії Ку­дряшовій із запитанням, чи тре­ба йому знову проходити “сліпі” прослуховування. “Звісно, – від­повіла Наталя. – Кожен учасник у рівних умовах”. Євгеній зно­ву успішно пройшов “сліпі” про­слуховування і поїхав у столицю “Нафтусі”. За красивий голос, наполегливість, творчу впер­тість я віддала перевагу йому. (Інтерв’ю з Євгенієм Васюко­вим читайте в одному з наступ­них номерів “ВЗ”. – Г. Я.).

Чотири роки поспіль членами журі є народний артист України Олександр Дяченко та народ­на артистка України Людмила Божко. Поцікавилась у них, цьо­горічний склад учасників сильні­ший чи слабший за попередній?

– Ми обираємо з тих, хто по­дав заявку, – каже Олександр Дяченко. – Було 48 претенден­тів. Ми вибрали 14 учасників з України і чотирьох – з-за кордо­ну. І якщо у попередні роки було багато хлопців-баритонів, то цьогоріч переважають дівчата.

– Цього року збіглися два конкурси, – долучилася до роз­мови член журі, професор Люд­мила Божко. – Невдовзі у Львові відбудеться конкурс Василя Слі­пака, який робить ставку на чо­ловічі голоси, як і конкурс Ма­гомаєва. Минулорічний конкурс “Пам’яті Мусліма Магомаєва” був на них багатший. Бо цього року представники, до прикладу, Одеси, Києва, братимуть участь у конкурсі Василя Сліпака, який проводять раз на два роки. Тому до Трускавця приїхало більше ді­вчат. Але від того, які виконав­ці приїжджають і скільки їх, кри­терій оцінювання не змінюється. Якщо немає претендентів на Гран-прі, то ми його не прису­джуємо. У попередні роки, на щастя, у такій ситуації не були, було достатньо претендентів на високі місця і подарунки.

– Чи велася між членами журі “запекла боротьба” щодо визначення переможців?

– Та що ви?! Ми самі на сцені проспівали пів життя. Як кажуть, “я цю мелодію вгадаю з двох нот”. Нам не треба чути усю піс­ню. Як тільки чуємо спів, вже з перших нот знаємо, чим то за­кінчиться. А щодо слів “запекла боротьба”, це вже насторожує. Бо ми ніколи нікого не обстою­ємо. І нікого “не тягнемо”, бо це вже не буде чесний конкурс.

На усіх чотирьох конкурсах незмінним акомпаніатором є піаністка Наталія Королько. Я ще торік дивувалася, скіль­ки ж то разів треба на одному конкурсі зіграти “Дивлюсь я на небо...”. Перед тим ще й на ре­петиціях! Чи не набридла пані Наталі однакова музика?

– Не набридла! Бо усі співаки виконують цю геніальну пісню по-різному і по-різному її трак­тують, – каже пані Наталя. – Но­вий виконавець – нове виконан­ня. Кожен з учасників має свої ноти, і у цих нотах роблю позна­чки – хто як виконує.

– Чи трапляються серед учасників “вередливі” осо­би?

– Вони ще не метри сцени, – усміхається пані Наталя. – Не мають зірковості. Тому з ними легко .

– Хлопці з-за кордону, коли виходять на сцену, кіль­ка секунд мовчать. Лише по­тім кивають головою, що го­тові. Вони моляться?

– Мабуть, ні. Налаштовуються на твір. Не за кулісами, а на сцені кожен з них пів хвилини мовчить, щоб повністю увійти в образ.

Цьогоріч Гран-прі таки не отримав жоден конкурсант, зате третє, друге і перше місця журі розділило між двома вико­навцями. Таким чином, найви­щі нагороди отримали шестеро учасників. Грошові премії вру­чив голова Азербайджанського товариства у Львівській області Теймур Мамедов.

Першу премію – 1000 до­ларів вручили Урфану Джафа­рову з Азербайджану та україн­ці Дарії Назимчук.

Другу премію – 750 дола­рів отримали Володимир Моро­зов та Соломія Павленко.

Третю премію – 500 дола­рів між собою поділили інозем­ці – Єрмек Берімжанов з Казах­стану та Лю Куо (Китай).

Майже усі лауреати та ди­пломанти отримали цінні пода­рунки.

Читайте також: Українську пісню співали азербайджанець, казахи і китаєць