Передплатити

Валентина Ткач – ткаля у третьому поколінні

Килимарство стало для пані Ва­лентини справою всього життя


Килими богуславської майстрині – оригінальні та красиві. Фото з відкритих інтернет-джерел

Валентина Ткач із міста Богуслава Київської області — ткаля у третьому поколінні. Цим ремеслом займалися дідо, батьки. Потяг до ниток успад­кувала й вона. «Змалку бачила, як мама щось тче. Біля неї згодом і сама навчилася», — розповідає моло­да жінка.

Килимарство стало для пані Ва­лентини справою всього життя. Зараз у її майстерні є 11 старих верстатів. На них із вовняних ниток виго­товляє речі, що підійдуть до будь-якого сучасного інтер’єру. У своїх творах на­магається вдало поєднувати старовинні і сучасні техніки, відроджувати та пропа­гувати давнє мистецтво.

Вироби умілиці — натуральні, з бавов­ни й овечої вовни, проникнуті любов’ю та ніжністю. Тут чимало сонячних променів, соковитих барв чудової природи, котра надихає, додає позитивної енергії, да­рує душевне тепло.

Валентину Іванівну дуже тішить, коли на ярмарках або фестивалях, у яких за­вжди охоче бере участь, люди цікав­ляться її рукотворами. Саме на таких зу­стрічах виникають нові ідеї. Наприклад, запитували, чи робить вона сумочки, рюкзаки, подушки. Тоді креативна жін­ка вирішила спробувати, Так у колекції з’явилися сумки із двостороннім орна­ментом, що символізують сонце. Згодом почала виготовляти і клатчі для сучасних модниць та навіть прикраси на волосся.

Також одного разу зробила різнома­нітні за кольорами і візерунками підстав­ки під горнятка. Запропонувала друзям у Фейсбуці. Це спричинило справжнісінь­кий ажіотаж. Тож довелося виготовити ще не одну сотню таких мінішедеврів. На створення одного витрачає годину.

Однак основними виробами зали­шаються килими, котрі вимагають осо­бливого вміння і забирають чимало сил. Валентина пишається своїм найбільшим творчим дітищем, яке виткала з мамою у 2018 році, коли готувалися до виставки «Поцілунок сонця». Над ним працювала понад три тижні.

Створюється килим у кілька етапів. Насамперед майстриня малює ескіз. Лише згодом візерунок оживає на спе­ціальному верстаті. Найскладніше — зро­бити його заправку. Спочатку снують основу, рівномірно протягуючи через усі деталі кожну ниточку.

Свою роботу ентузіастка називає кили­мовою терапією. Спробувати її пропонує всім охочим на майстер-класах. Навіть створила власну школу ткацтва, бо хоче зберегти традиційні ремесла. Набуті вмін­ня також передала доньці. Сподівається, що таку давню справу освоять і внуки.

Читайте також: На Івана у Глинянах: під час фестивалю збирали кошти на реставрацію церкви