"Чому наважилась на розлучення? Наші стосунки з чоловіком - поганий приклад для моїх дітей"

Наталія Балюк
- 17.11.2021, 16:11
- 19.1K

Історія жінки, яка зуміла "втекти" від сімейних негараздів

На Роксану Бондаренко я звернула увагу кілька років тому завдяки її Інстаграму, де вона натхненно розповідала про своє захоплення бігом. Я спостерігала за нею і бачила, як це захоплення перетворилося у спосіб життя, як віддано жінка займалася улюбленою справою. І як надихала інших! Згодом я дізналася, що ця тендітна гарна жінка є багатодітною мамою, виховує чотирьох донечок. А ще через якийсь час довідалась про її драматичну сімейну історію, про чоловіка, який після того, як Роксана зважилась на розлучення, вигнав її та дітей з квартири. Про те, як цей жах відбувався, Роксана розповіла своїм підписникам в Інстаграм.

Про життя з чоловіком, який зраджував «наліво і направо», як у прямому сенсі слова вдалося втікати (бігти) від сімейних проблем, та про те, як виглядати як модель, маючи чотирьох дітей, Роксана відверто розповіла в інтерв'ю Наталії Балюк на ютюб-каналі «Балючі теми».

— Роксано, для багатьох жінок ви стали прикладом для наслідування, мотиватором, а історія вашого життя може бути дуже повчальною і корисною. Ви самі себе як би охарактеризували?

— Я насамперед багатодітна мати. Мої чотири донечки — це найбільше досягнення у житті. Я фітнес-тренер, свого часу брала участь у чемпіонаті світу з бодібілдингу. Багаторазова переможниця забігів на довгі дистанції, представник найбільшого бігового клубу у Західній Україні «Шипшина ран клаб». Я амбасадор німецького, американського, швейцарського спортивних брендів. Співорганізатор щосуботніх забігів «Львів runday». Це тусовка позитивних людей, які є фанатами бігу. Кожної суботи о 9-й ранку ми приходимо у Стрийський парк, щоб разом пробігти п'ять кілометрів. Перед пробіжкою я проводжу розминку.

— Ви мріяли мати багато дітей?

-Завжди хотіла мати велику сім’ю, багато дітей. Хоч у нашій сім'ї лише я і старша сестра. Але у бабці було п’ятеро дітей. Коли я народила першу дитину, знала, що це ще не все, що матиму другу, четверту… Досі кажу, це ще не все.

— Коли казали чоловікові, що вагітні, якою зазвичай була реакція?

— Це жах, кінець світу. Нікому не казав до останнього, що я вагітна. У мене вже живіт величезний, батько його через інших людей дізнався, а він не казав, приховував…

— Зазвичай жінки, які мають дітей, попри погані стосунки з чоловіком, бояться розлучатися, відтак довго терплять. Як наважились на розлучення, маючи чотирьох дітей?

— Бо сім'ї у нас не було. Наші стосунки з чоловіком — поганий приклад для моїх дітей. На жаль, я це пізно зрозуміла. Довго терпіла, мовчала…

— Коли був перший дзвіночок про проблеми у стосунках?

— Коли народила першу дитину. Після хрестин мій чоловік прийшов додому з. жіночими трусами. Після хрестин з друзями пішов святкувати… Тоді його батько захищав: «Це йому підсунули».

— А як він сам це пояснив?

— Каже: «Це не мої, я не знаю, звідки вони».

— І ви це проковтнули?

— Це була моя найбільша помилка! Ніколи не можна пробачати зраду. Потім був другий дзвіночок, третій… Чоловіка немає вдома, ночувати не приходить, десь лазить… А я сиджу з дітьми вдома. Його діти напружували, спати не давали. Постійно скаржився: «Я вночі не висипаюсь».

— Розуміли, що він вам зраджує?

— Відчувала, звісно. Від нього навіть запах не такий був… Та людина й у сексі не така. Приходив з презервативами додому, якими ми ніколи не користувалися. І знову казав, що це не його. Але коли є діти, сім’я, думаєш: «Та не може бути, що він таке лайно». Може! Він не знав, що таке міцна сім'я. У нього батько такий самий був: молоді дівчата біля нього були. Батько йому казав: «З одною жінкою тільки два роки можна бути, потім вона непридатна. Треба їх змінювати як шкарпетки». Чого я могла після такого виховання чекати від свого чоловіка?

— А за що ви у нього закохались?

— Молодий, гарний, спортсмен. Займався водним поло.

— Як ви з ним познайомились?

— Його батько колись нас познайомив у басейні.

— То ви спочатку були знайомі з його батьком?

— Так, його батько колись мною захоплювався, я йому дуже подобалась.

— У вас були якісь стосунки з ним?

-Ні, у мене нічого не було з ним. Бог дав мені розуму. Якось ми зустрілися з ним у басейні, він був зі своєю черговою «дівчиною» і познайомив мене зі своїм сином Миколою. Мені тоді було років 19 чи 20. Після цього ми з ним не бачились кілька років, а потім зустрілися, не пам'ятаю, в клубі чи де. Я тоді була заміжня, але з першим чоловіком ми вже не жили. Микола почав залицятися, робив подарунки, привозив на роботу квіти. Не можу сказати, що закохалась, але дуже захопилася ним. На той момент мені здавалося: «Невже такі гарні хороші хлопці є?».

— А чому перший шлюб був невдалий?

— Це було справжнє кохання, але воно було складним, я страждала від цього. Ми довго зустрічались, розходились, зустрічались, розходились…

— Не шкодуєте про це розлучення з першим чоловіком?

— Ні, не шкодую. Ми не спілкувались багато років, років з 10 не бачились. І одного дня він прийшов до мене на тренування. Це було несподівано…

— Для чого він прийшов?

— Вибачитись.

— Через 10 років?

— Так. Я того чекала.

— Коли ви прийняли рішення, що мусите піти від другого чоловіка, незважаючи на те, що у вас четверо дітей?

— Треба було не йти, а тікати. Він почав зловживати алкоголем, став неадекватною людиною. Не знала, чого від нього чекати …

— Він вас бив?

— Не бив, але я почала його боятись.

— А як діти реагували?

— Казали: «Мамо, чому у нас такий поганий тато?».

— Були спроби рятувати шлюб?

— Так, я водила його до психолога, казала: «Зрозумій, майбутнього не буде, якщо ти не змінишся». Він плакав, вночі біля ліжка сидів, просив не йти. Був період, коли ставав дуже добрим, а потім щось його змінювало, і ставав просто звіром. Я почала запитувати себе, чи я щаслива? Ні. Живу в тих умовах, яких хотіла? Ні. Що потрібно для того, щоб було так, як ти хочеш? Насамперед розлучитися! І переїхати звідси з дітьми. Що потрібно, щоб переїхати на орендовану квартиру? Більше заробляти. Що потрібно, щоб більше заробляти? Більше працювати.

— Більшість жінок мусять терпіти чоловіків-зрадників, аб'юзерів, бо фінансово залежні від них. Ви були фінансово залежні?

— Ні, ніколи. Справді, більшість жінок страждають у таких шлюбах через фінансову залежність. Але чому не працюють? Чому готові бути шматою, об яку витирають ноги? Чому не цінують себе?

— Якщо ви не були фінансово залежною, чому терпіли ненормальні стосунки 13 років?

— Бо я постійно була то мамою, що годує, то вагітною мамою. Завжди була у дітях, у роботі. Оговталась, коли з’явилася вже четверта дитина.

— Коли ви зрозуміли, що майбутнього з цим чоловіком бути не може?

— Чотири роки тому, коли почала активно бігати і зрозуміла, що біг мене рятує. Коли бігала, це був єдиний момент, година, яку могла присвятити собі. Зрозуміла, що мені добре, коли не з ним, коли його немає поруч. Кажуть, чим більше починаєш бігати, тим далі ти від дому. Так воно і було. Це була така рука допомоги, яка казала: «Вибігай, тікай з дому». Коли почала бігати, він зрозумів, що втрачає мене.

— Чоловік був проти вашого бігу, не сприйняв це ваше захоплення?

— Він кричав: «Ти нічого не робиш, тільки бігаєш. Можна подумати, тобі там мільйони платять, що там бігаєш». Я йому казала: «Біжи зі мною». Коли сказала, що я розлучаюсь, він включив свою агресію. Погрожував, стежив. Вривався серед ночі в кімнату, ображав.

— Ви розлучились, але ви ще жили з ним під одним дахом…

— Так, але я вже знала, що в нього є жінки, з якими має стосунки. Я подумала, Слава Богу, значить він мене залишить у спокої. У нас не було що ділити. Ми жили в квартирі, яка записана на його батька, там прописані я і мої діти. Він вирішив жити у Києві. І сказав дітям, що ви тут будуть жити, а він буде до них приїжджати. І поїхав. А через кілька днів мені телефонують люди і кажуть: «Ваша квартира продається». Я зателефонувала батькові Миколи, кажу: «Це правда?» Він кинув трубку. У той день приходжу додому і бачу, що батько Миколи заводить людей показувати квартиру. Я піднімаюсь і кажу: «Шановний, вам хтось право давав тут щось робити?» А він відповідає: «Це моя квартира, що хочу, те і роблю». Діти кричать: «Мамо, хто ці люди?» Мені цікаво, як вони хотіли її продавати, якщо там прописано четверо дітей? Ніхто дозволу не дасть. І тоді мені почали погрожувати: «Якщо ти сама звідси не заберешся, створимо такі умови, що тобі доведеться це зробити». Я винайняла квартиру, і ми з дітьми забралися звідти.

— Ви самі платите за квартиру?

-Так.

— Батько дітей не допомагає?

— Він ні копійки ще не дав. Гуляє з дітьми, ходить на піцу, купує їм речі…

— А на аліменти ви подавали?

— Тільки зараз подала. Я не робила цього, бо він казав, що буде давати гроші на дітей. А потім передумав, бо я, за його словами, погано поводилась. Йому не сподобалося, що я про виселення розповіла своїм підписникам в Інстаграмі.

— Чому ви це зробили?

— Набридло мовчати. Це був захист. Він і його батько у той момент настільки мене залякували, що вирішила іти таким шляхом. І це спрацювало. Він же у мене забирав все. Зокрема мій одяг, мешти, сумки, навіть білизну. Казав: «Це все моє, це я тобі купив». Ключі від авто забрав. Годинник хотів забрати, сказав, що це він мені його подарував. Я кажу: «О ні, його не ти дарував». Я зателефонувала нашому спільному другу, який, власне, подарував цей годинник. За що я йому дякую, я зараз є амбасадором цього бренду. І розповіла, що Микола вимагає віддати йому цей годинник. Він був перший, кому я розповіла, що відбувається в нашій сімї. Попросила, щоб він поговорив з моїм чоловіком, втихомирив його. Микола після того каже: «Навіщо ти розповіла?» Я кажу: «Невже тобі соромно стало? Не вірю». За декілька тижнів все повернув і сказав: «Більше не розповідай нікому».

— А як ваші спільні знайомі реагували на ситуацію, вони ж бачили, як чоловік поводиться…

— Вони мене всі зрадили! Усі виявились зрадниками. Так, вони все бачили, все знали. Я припинила активно спілкуватися зі всіма нашими колись спільними друзями.

— Хто вас найбільше підтримав у цей період?

— Мама та мої друзі, з якими тренуюсь. І чужі люди, підписники в Інстаграмі. Мені писала неймовірна кількість жінок, які потрапляли у ще гірші ситуації. Те, що зі мною сталося, це квіточки. Я ще їх підтримувала. Є жінки, що мають п'ятеро, шестеро дітей, і там чоловік килими з хати забирав… Я, до речі, не змогла з нашої квартири всі необхідні для нас з дітьми речі забрати. У тій квартирі він абсолютно нічого не робив, нічого не купував до хати, хіба те, чим користувався — мікрохвильовку і телевізор. Коли у нас вже була четверта дитина, кажу, що потрібний двокамерний холодильник. Я сама взяла його у кредит за дві тисячі доларів. Виплачувала за нього пів року, він лише раз заплатив.

— У вас два такі травматичні шлюби. Яким має бути чоловік, щоб ви йому повірили, полюбили його?

— Мусить мене цінувати і розуміти, якого я рівня жінка. Я — незвичайна жінка. Тепер себе високо ціную.

— Ви здатні полюбити когось?

— Так.

— Ваше серце зайняте?

— Так.

— Яку рису ви найбільше цінуєте у вашому теперішньому мужчині?

— Він не обіцяє, а просто робить. Дії! Я не про подарунки, а про важливі теми. Я жінка з дітьми, як то кажуть, «з причепом», і для нього, наприклад, не проблема взяти дітей, поїхати з ними кудись.

— Ви познайомились під час бігу?

— Так.

— Розкрийте секрет, як так гарно виглядати, маючи четверо дітей?

— Здоровий спосіб життя: повноцінний сон, корисна їжа. Треба їсти і відчувати, що «ще би щось з'їв». Трошечки недоїдати. Я їм часто, разів п'ять на день, невеличкими порціями. Багато овочів, люблю кольорову барвисту їжу, така їжа дає гарний колір шкіри. Багато п’ю — 2−3 літри чистої води протягом дня. Чаї чи компоти — це вже їжа. Не вживаю алкоголю, бо він руйнує все — стосунки, здоров'я.

— Скільки спите?

— 7−8 годин. У мене о 21.30 всі діти вже сплять. Коли вкладу їх, також лягаю спати.

— Прокидаєтесь о котрій?

— О сьомій.

— Четверо дівчаток… Всіх нагодувати, зібрати до школи…

— Швиденько все приготувала. Та й вони самі вміють все підготувати, зібрати.

— Діти пішли в школу, а ви…

— Я побігла, потренувалась. Зараз тренуюсь багато, біг у мене на першому плані. Готуюсь показувати високі результати. Я вже стою на п’єдесталі з майстрами спорту, які змалечку бігають.

Під час тренування мозок працює значно краще завдяки тому, що наповнюється киснем. Під час бігу завжди знаходиш відповідь на важливі питання. А ще коли бачу людей з надмірною вагою, які почали бігати, завжди плескаю їм, бо розумію, наскільки це складно.

— В який момент ви вирішили стати блогером?

— За мене «вирішили». Почала в Інстаграмі виставляти фотографії зі своїх пробіжок і бажала всім гарного дня. А дівчата писали: «Я тільки прокинулась, а Роксана вже пробігла 10 км. Це круто! Я теж почну бігати або хоча б зарядку зроблю». Я почала мотивувати людей.

— Коли заробили перші гроші в Інстаграмі?

— Коли мене почали запрошувати магазини одягу рекламували їхній товар. Потім я стала амбасадором бренду спортивного одягу, годинників…

— Скільки коштує у вас рекламний пост?

— 10 тисяч гривень.

— А сторіз?

— Тисячу і більше, залежно якого характеру. Можна просто фото, можна фото розмовне з посиланням. А ще я зробила свою ювелірну авторську прикрасу зі срібла у вигляді дівчинки, що біжить, і це теж пасивний дохід. Плюс я приватний тренер, веду групові заняття.

— Ви зараз забезпечуєте самі себе і своїх чотирьох дітей?

— Так.

— Скільки витрачаєте на утримання себе і своїх дітей?

— Близько 100 тисяч гривень на місяць.

— І ви ці гроші самі заробляєте?

— Так.

— Розкажіть жінкам, які фінансово залежні від чоловіків, як стати самодостатньою?

— Не чекати, що щось само собою зміниться. Ніколи нічого не поміняється. Треба заробляти. Неважливо, чи вмієте в'язати, пекти, готувати. Навіть якщо сидите вдома з дітьми у декреті, можна заробляти. Я не кажу «утримувати сім'ю», але жінка повинна мати хоча б свої кишенькові гроші і при цьому займатися улюбленою справою. В жодному разі не сидіти вдома і не варити борщі — така жінка стане нецікавою.

— Роксано, чого боїтеся у житті?

— Вже нічого не боюсь. Йду як танк — тільки вперед. Мені хочеться прожити це життя так, аби люди пам’ятали, що була така Роксана, у якої було четверо дітей і яка була прикладом для інших. Якусь цінність хочеться залишити в цьому світі.